3
Mↄabuↄ ńzĩa sia Isailiↄwa
Yudaↄ kí Yosafa kpalablea wɛ̃̀ bao plasaide guu ↄ̃ Ahabu nɛ́ Yolaũ gↄ̃̀ Isailiↄ kía ũ Samali, à zↄ̃̀lɛ kpalau wɛ̃̀ kuɛplaɛ. À yã́ pↄ́ Dii yeio kɛ̀, ãma i ka a de ń a dao pↄ́wao. À Baali gbɛ pↄ́ a mae pɛ̀lɛ bìlɛ, ãma à zɛ̀ ń duuna pↄ́ Nɛba nɛ́ Yeloboaũ Isailiↄ dà a kɛauo, i pãalɛɛ̀o.
Mↄabuↄ kí Mɛsa sã kpàsaↄ vĩ, ìↄ sãnɛbↄlↄnaↄ falubↄ Isailiↄ kíaɛ mɛ̀n ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basↄo (100.000) ń sãsa mɛ̀n ↄ̀aasↄsↄo lɛɛ basↄo (100.000) kã́o. Kɛ́ Ahabu gà, ↄ̃ Mↄabuↄ kía azĩa sì Isailiↄ kíawa. Wegↄ̃ↄ kí Yolaũ bↄ̀ Samali à Isailiↄ kã̀aa píi. À gbɛ̃́ↄ zĩ̀ Yudaↄ kí Yosafawa à mɛ̀: Mↄabuↄ kía azĩa sìa. Ńyↄ̃ gɛmanↄ zĩkai ń Mↄabuↄo lé? A wèwà à mɛ̀: Má gɛ́, asa wá doũɛ. Ma zĩgↄ̃ↄá n zĩgↄ̃ↄnɛ, ma sↄ̃́ↄá n sↄ̃́ↄnɛ.
Kɛ́ Yosafa mↄ̀, ↄ̃ à Yolaũ là à mɛ̀: Má oi wà sɛ́lɛu wà gɛ lɛ́lɛmái? Yolaũ wèwà à mɛ̀: Wá sɛ́lɛ Ɛdↄũ guwaiwaiuɛ. Ɔ̃ Isailiↄ kía dàzɛu ń Yudaↄ kíao ń Ɛdↄũↄ kíao. Kɛ́ aa pã̀ gui gↄↄ sopla, ↄ̃ í làa zĩgↄ̃ↄwa ń ń pↄtuoↄ. 10 Ɔ̃ Isailiↄ kía mɛ̀: Yã́ gì! Dii wá kía gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ kã̀aa, ↄ̃ à wá ná Mↄabuↄnɛ ń ↄzĩa? 11 Ɔ̃ Yosafa mɛ̀: Dii ãnabie ku la aà Dii lawɛ̃ɛo lé? Ɔ̃ Isailiↄ kía ìwae mɛ̀: Safata nɛ́ Ɛlizi ku la. Ɔ̃mɛ ì íka Ɛliaɛ a ↄwa yãa. 12 Ɔ̃ Yosafa mɛ̀: Dii yã́ kuwà. Ɔ̃ Isailiↄ kía ń Yosafao ń Ɛdↄũↄ kíao gɛ̀ Ɛlizi kĩ́i. 13 Ɔ̃ Ɛlizi ò Isailiↄ kíaɛ: Wá yã́ kↄ̃'è má ni? Gɛ́ n de ń n dao tã́adeↄ kĩ́i. Ɔ̃ Isailiↄ kía wèwà à mɛ̀: Aawo! Wá kía gbɛ̃ↄn àaↄ̃ↄ, Dii mɛ́ wá kãaa, àlɛ wá na Mↄabuↄnɛ ń ↄzĩ. 14 Ɔ̃ Ɛlizi òɛ̀: Ń Dii Zĩgↄ̃de pↄ́ mi zĩkɛɛ̀ kuao, mɛ́ i kɛ Yudaↄ kí Yosafa wɛ́ yã́i no, má wɛsɛ mà n gwa seo. 15 À mↄmɛɛ ń mↄↄnlɛnao. Kɛ́ mↄↄnlɛnapi nà a lɛawa, ↄ̃ Dii gbãamↄ̀ Ɛliziwa 16 à mɛ̀: Dii mɛ̀ à ɛyↄ̃yↄ̃ swa'ɛɛ beeu. 17 Dii mɛ̀ á zàa'ĩana ń louo eo, kási í a swa'ɛɛ bee paɛ, í mi ń á zuↄ ń á zàa'ĩnaↄ. 18 Dii kĩ́i yã́piá faaiɛ. A Mↄabuↄ naɛ́ á ↄzĩ lↄɛ. 19 Á lɛ́lɛ an wɛ̃́lɛ maa bĩ́ideↄwa píi, í lí pↄ́ wì a bɛ bleↄ zↄ̃zↄ̃ píi, í nibↄnaↄ wɛna píi, í bugbɛ kɛfɛnaↄ ↄ̃̀ↄkpa ń gbɛo píi. 20 Kɛ́ gu dↄ̀ sa kↄↄ ogↄↄ, ↄ̃ í bↄ̀ Ɛdↄũ bùsu oi à dà tↄↄlɛa píi.
21 Kɛ́ Mↄabuↄ mà kípiↄ mↄ̀ zĩkaińnↄ, aa gbɛ̃́ pↄ́ kà pↄ́ naańziↄ sìsi píi nɛ́fɛ̃nɛn gbɛ̃zↄ̃ↄ, ↄ̃ aa ń kãaa ń bùsu zↄ̃lɛu. 22 Kɛ́ aa fɛ̀lɛ kↄↄ, ĩatɛ̃ dↄa ípiwa ń aɛ, a dɛnɛ́ tɛ̃́ɛɛ lán auwa. 23 Ɔ̃ aa mɛ̀: Aun we! Kípiↄ lìaa ń kↄ̃o aa kↄ̃ dɛ̀dɛɛ fá! Mↄabuↄ, wà gɛ́ ń pↄ́ↄ sɛ́lɛi! 24 Kɛ́ aa kà Isailiↄ bòou, ↄ̃ Isailiↄ fɛ̀lɛ lɛ̀lɛmá, ↄ̃ Mↄabupiↄ lɛ̀kↄ̃wa. Ɔ̃ Isailiↄ sì ń bùsuu aa ń dɛdɛ. 25 Aa ń wɛ̃́lɛↄ wìwi, baade gbɛ sɛ̀lɛ zùzu bugbɛ kɛfɛnaↄu aa dà bugbɛpiↄla píi. Aa nibↄnaↄ wɛnà píi, aa lí pↄ́ wì a bɛ bleↄ zↄ̃̀zↄ̃ píi. An mɛɛwia Kilalɛsɛ mɛ́ gↄ̃̀ ado lɛ́solɛso, ↄ̃ gbɛ̀zunaↄ lìai, aalɛ wɛ̃́lɛpi bĩ́i papa ń gbɛ̀ gbɛ̃̀nɛo. 26 Kɛ́ Mↄabuↄ kía è wa ye zĩblewa, ↄ̃ à fɛ̃ndadeↄ sɛ̀ gbɛ̃ↄn ↄ̀aa àaↄ̃ ń basↄoo (700), aa gbɛ̃́piↄ kɛ̃aaɛ Ɛdↄũↄ kía tufawa, ↄ̃ aa fùa. 27 Ɔ̃ à a nɛgↄ̃ɛ sɛ̃́ia pↄ́ a kpalable a gbɛu sɛ̀ sa'òò bĩ́iwa. Ɔ̃ gili gɛ̃̀ Isailiↄgu, aa gò Mↄabuↄla aa tà ń bùsuu.