21
Zↄↄ gwaa yã́
(Iko 15.12-18)
1 Ikoyã pↄ́ ńyↄ̃ danɛ́ↄn kɛ: 2 Tó gbɛ̃́ Ɛbɛlu lù zↄ ũ, ali zĩkɛɛ̀ wɛ̃̀ sooloɛ, a wɛ̃̀ soplade i bↄ wɛ̃́ɛ ũ fĩabosai. 3 Tó à mↄ̀ adoɛ, a bↄ adoɛ. Tó a nↄ vĩɛ, aà bↄ ń a nↄo. 4 Tó aà dii mɛ́ nↄ kpàwà mɛ́ à nɛ́ↄ ìaànↄ, nↄɛpi ń a nɛ́ↄ gↄ̃ aà diiɛ, i bↄ ado. 5 Tó zↄpi mɛ̀, á ye a diizi ń a nao ń a nɛ́ↄɛ, á ye bↄ wɛ̃́ɛ ũo, 6 aà dii i gɛaànↄ yãgↄ̃gↄ̃naↄ kĩ́i, i sↄ̃aànↄ kpɛɛlɛi, i aà swã́ fↄ̃́ ń kao gãmↄ ge gãmↄ líwa, iↄ ku aà zↄ ũ e gↄↄpii.
7 Tó gbɛ̃́ a nɛnↄɛ yìa zↄ ũ, a e bↄ lá zↄgↄ̃ɛ ì bↄwao. 8 Tó aà dii dìlɛ á aà sɛ nↄ ũɛ, mɛ́ nↄpi i su kɛ̀ɛ̀o, aà to wà aà bo. A zɛvĩ à aà yía buipãlewao, kɛ́ à bↄ̀ aà yã́u yã́i. 9 Tó a kpà a nɛ́waɛ sↄ̃, aà aà dilɛ a nɛnↄɛ ũ. 10 Tó à nↄ pãle sɛ̀, asu a káau baa bↄ blɛ ge pↄkasaↄ ge kpɛ́ yã́uo. 11 Tó i yã́ mɛ̀n àaↄ̃piↄ kɛɛ̀o, zↄpi zɛvĩ à ta pã fĩabosaiɛ.
Gbɛ̃́ kɛa'ĩa yã́
12 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ lɛ̀ a dɛ̀, wà ade dɛ sↄ̃. 13 Tó àlɛ wɛɛlɛ à aà dɛoɛ sↄ̃, tó kai mɛ́ mↄ̀, má ulɛkĩi dilɛɛ́, íli bàalɛ ta we. 14 Tó gbɛ̃́ nↄ̀sɛpãsĩ kɛ̀ à a gbɛ̃́dee dɛ̀, baa tó à bàalɛ̀ gɛ̀ nà ma gbagbakĩizi, wà gi wà aà dɛ.
15 Tó gbɛ̃́ a de ge a da gbɛ̃̀, wà ade dɛ. 16 Tó gbɛ̃́ gbɛ̃́ sɛ̀ kpã́i, a yìa ge a kũan nò, wà ade dɛ. 17 Tó gbɛ̃́ a de ge a da kpɛbↄ̀, wà ade dɛ.* Mat 15.4
18 Tó wàlɛ sòlekɛ, mɛ́ gbɛ̃́ a gbɛ̃do lɛ̀ ń gbɛo ge ↄkũ, mɛ́ i gao, tó a ku dɛ̃̀adɛ̃a, 19 à fↄ̃̀ fɛ̀lɛ lɛ́ bↄ bàasi ń lío, gbɛ̃́ pↄ́ à aà lɛ̀ a bↄ gosaiɛ, i aà zĩ pↄ́ i e kɛ̀o fĩaboɛ̀ ń ɛsɛ pↄ́ wa kɛ̀ɛ̀o. 20 Tó gbɛ̃́ a zↄgↄ̃ɛ ge nↄɛ lɛ̀ ń goo, mɛ́ à gà gↄ̃̀ↄ, wa ade wɛtã. 21 Tó zↄpi gↄↄ do ge gↄↄ pla lè sↄ̃, wasu aà diipi wɛtão, asa aà ↄ̃aɛ. 22 Tó gↄ̃ɛↄ lɛ́ dɛ̃ɛka mɛ́ aa kpà nↄsindeea, tó à nↄbↄ̀lɛ mɛ́ aà gue i kɛ'ĩao, lá nↄɛpi zã́ dànɛ́, aa a fĩabo màaɛ, tó yãgↄ̃gↄ̃naↄ wèi. 23 Tó ĩa pãle su ku a guuɛ sↄ̃, wa ga fĩabo ń gao, 24 wɛ́ ń wɛ́o, swaa ń swaao,† Mat 5.38 ↄ ń ↄo, gbá ń gbáo, 25 tɛbↄ ń tɛbↄo, ĩa ń ĩao, bↄ ń bↄo. 26 Tó gbɛ̃́ a zↄgↄ̃ɛ ge nↄɛ lɛ̀, aà wɛ́ wì, aà aà gbaɛ aà wɛ́ fĩaboa ũ. 27 Tó aà swaaɛ sↄ̃, aà aà gbaɛ aà swaa fĩaboa ũ.
Pↄtuoↄ yã́
28 Tó zu gↄ̃ɛ ge nↄɛ zↄ̃̀ a dɛ̀, wà zupi pápa ń gbɛo wà dɛ, aà dii i bↄyãu. Wasu zupi nↄ̀ↄ soo. 29 Tó zupi pãsĩ za káauɛ sↄ̃, mɛ́ wa ò a diiɛ, tó i dↄo, ↄ̃ à gbɛ̃́ zↄ̃̀ a dɛ̀, wà zupi pápa ń gbɛo wà dɛ, wi a dii dɛ lↄ. 30 Tó wà ↄ̃a dà a diiɛ aà wɛ̃ni fĩaboa yã́i, lá wa òɛ̀ píi a boɛ. 31 Tó zupi nɛ́ dɛ̀, yã́ doũɛ. 32 Tó zupi zↄgↄ̃ɛ ge nↄɛ dɛ̀, zu dii a ã́nusu ↄwatɛ̃ baakwi kpa zↄ diiwaɛ, wi zupi pápa ń gbɛo wà dɛ.
33 Tó gbɛ̃́ pↄ́ wɛ̃̀ a lↄ̀ↄlɛ, ge tó à lↄ̀ↄ yↄ̃̀, i pↄ́ taɛo, ↄ̃ zu ge zàa'ĩna zù a guu, 34 lↄ̀ↄde fĩabo pↄ́ diiɛ ń ↄ̃ao, pↄgɛpi i gↄ̃ɛ̀.
35 Tó gbɛ̃́ zu gbɛ̃pãle pↄ́ zↄ̃̀ a dɛ̀, aà a bɛ̃́ɛ yía, aai a ↄ̃a kpaalɛ, aai a gɛ kpaalɛ màa lↄ. 36 Tó zù dii dↄ̃ za káau kɛ́ a pãsĩ mɛ́ i dↄo, a zu fĩabo ń zuoɛ, a gɛ i gↄ̃ɛ̀.
Àizɛɛ yã́
37 Tó gbɛ̃́ zu ge sã kpã́i'ò, mɛ́ a dɛ̀ ge a yìa, a zu fĩabo ń zuo mɛ̀n sↄoɛ, i sã fĩabo ń são mɛ̀n síiↄ̃.