2
1 Sinɛ́wɑ̃́! Nɛ rítɛlɛ́ ntí nɔ́ wɔ́lulɛ rɛ ɑ́ni kɑpɛ ɑkópɛ n wɑi. Amɑ́ in tɛ unyinɛ yɛ ɑkópɛ wɑ, ukɛ́ n nyu rɛ tɔ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ kɛ́mɛɛ-pɔ usímɛ́yɔɔ́ mɑ́lɛ. Uyɛɛ ɑsei ute Yeesu Kirisi. 2 Uyɛɛ uricuruu kpísi uu ɑrɔ́kópɛ kɛcɑ́ɑ́ hɛ yɑrɛ inyɔ́ɔnsɛsɛɛ rɛ Uléécɑɑ ukɛ́ ɑrɔ́kópɛ rɔ́ sɑ́rɛi uú nɛ kɛtẽ nnɛ́í pisoi ɑkɔ́ pɛ́nɛ uu sɑ́rɛi.
Isé fɑlɛ
3 Tɔn Uléécɑɑ isé ńsɔnɛ m múílɛ̃, li nyísɛ rɛ tɔ u nyulɛ. 4 Usoi nkó yɛɛ yɛ ḿ mɑɑ rɛ: “Nɛ u cerilɛ” úu yɛ kɔ pɛɛ uisé rimúlú yɛ unɔ́ɔmɛ lɛ, nsímɛ́sei ńn ukɛmɛɛ́ we. 5 Amɑ́ usoi nkó yɛɛ unsímɛ́ ḿ múílɛ̃ yɛ nyísɛlɛ rɛ u u lɑlɛ nɛ kɛfɑ kɛsɛ. Lɛlɛɛ yɛ nyísɛ rɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛnlɛ. 6 Li pisɛ rɛ usoi nkó yɛɛ yɛ ḿ mɑɑ rɛ tɔ́ nɛ Uléécɑɑ yɛ pɛ́nɛlɛnlɛ, unsẽ nkɛ́ kɔ n nyɑḿ yɑrɛ kɛ Yeesu nsẽ nń pɛɛ ń nyɑḿ mɛcɔ.
7 Pinɛ́sɑ́nɛ lɑlɑ kɛcirɛ, ɑ́i isé fɑlɛ kɑm nɔ́ wɔ́lu, ɑmɑ́ isé kpurɛ yɛ nyi kɑni kɛ́korɑɑnɛ-mɛ ń yɔsí. Isé kpurɛ iyɛɛ nní rinɔ́ɔ kɑni pikómɛ ḿ mɑsí. 8 Ḿpɑ́ nɛ lɛ̃, li kɔ pɛɛ isé fɑlɛ lɛ yɛɛ Kirisi kɛ́mɛɛ nɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n nyísɛlɛ̃ tɛ ɑsei yɛ nyɛ. Lɛlɛɛ rɛ kuŋmɑhɑ yɛ tɔ́mpɔlɛ, mɛtɛ́í sei pɔ̃́ nɛ kɔ pilommɛ mɑsilɛ.
9 Nkó yɛɛ m músu rɛ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ́ kuú we, un kɔ pɛɛ uucɔ ipuri yulu yɛ kɔ kuŋmɑhɑ kɛ́mɛɛ́ welɛ. 10 Nkó yɛɛ uucɔ ń lɑ yɛ mɛtɛ́í kɛ́mɛɛ́ welɛ, líkɑ ɑ́i yɛ u lóisɛ. 11 Amɑ́ nkó yɛɛ uucɔ ipuri n yúlu yɛ kuŋmɑhɑ kɛ́mɛɛ́ welɛ. Kuŋmɑhɑ kɛ́mɛɛ́ kuu sɔ́nɛ ɑku u nyiinsɛ úu pɛɛ nyu mɛ́ye kuu sĩ́.
12 Nɔ̃́ sinɛ́wɑ̃́! Nɛ rítɛlɛ́ ntí nɔ́ wɔ́lulɛ kɛ́ nɔ́ léisɛ rɛ Uléécɑɑ yɛ Yeesu Kirisi rinyiri nnyɑ nɔ́ɑnɛ́kópɛ nɔ́ sɑ́rɛilɛ. 13 Nɔ̃́ pinɛ́sɑ́ɑ! Nɛ nɔ́ léisɛlɛ rɛ nɔ uyɛɛ hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ ń we nyulɛ. Nɔ̃́ pikpére nɛ piŋmɑ́nɛ, nɛ nɔ̃́ léisɛlɛ rɛ nɔ ukpɑ́ɑ́ree Setɑni feriyɛlɛ. 14 Nɔ̃́ sinɛ́pipi! Nɛ nɔ́ léisɛlɛ rɛ nɔ́ Sɑ́ɑ nyulɛ. Nɔ̃́ pinɛ́sɑ́ɑ, nɛ nɔ́ léisɛlɛ rɛ nɔ uyɛɛ hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ ń we nyulɛ. Nɔ̃́ pikpére nɛ piŋmɑ́nɛ, nɛ nɔ́ léisɛlɛ rɛ nɔ pɑ́ɑ́púlɛ. Uléécɑɑ Nsímɛ́ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ welɛ, ɑni kɔ ukpɑ́ɑ́ree Setɑni feriyɛ.
15 Áni kɑpɛ kɛtẽ nkɛ́ nɛ́ɛ kɛlikɔ́ n lɑ. Úye un kɛ n lɑ, úu yɛ́ kɔ fe ukɛ́ pɛɛ Sɑ́ɑ n lɑ. 16 Kɛtẽ kɛcɑ́ɑ́ likɔ́ yɛ nní: pikɑ́ipinkɛɛ kɛ usoi uu m mɑ́ nɛ lɛ̃ kɛ uinipɛɛ ii n nyɑ́ni kuu ń lɑ ukɛ́ m mɑ́, nɛ́ɛ lɛ̃ kuu m mɑ́ un nɛ rikɔ́kɔri wɑi. Lɛ̃ nnɛ́í yɛ kɛtẽ nté likɔ́ lɛ, ɑ́i Sɑ́ɑ kɛ́mɛɛ kɑi léeri. 17 Kɛtẽ yɛ tɔ́sulɛ, limɛcɔ kɛ kɛlikɔ́ kɛ pisoi ɑpi n kɑ́ipinkɛɛ pɔ́ɔ kɔ tɔ́su. Amɑ́ nkó yɛɛ Uléécɑɑ mɛlɑ n wɑi yɛ ḿpɑ́ píyei nfɑ́ɑ mɑ́lɛ.
Kirisi ulɑɑrɔ
18 Nɔ̃́ sinɛ́pipi! Ituŋɛ tɔrɔɔ yɛ tulɛ. Nɔ kõ tɛ Kirisi ulɑɑrɔ yɛ wemɛlɛ. Kirisi pilɑɑrɔ yɛ nkpéni kulúi leemɛlɛ, nɔn kɔ nyu rɛ ituŋɛ tɔrɔɔ yɛ tulɛ. 19 Kɛrɔ́cɔpɛ kɛ lipite pɛ̃ ɑpi léemɛ, ɑmɑ́ ɑ́pi pɛɛ pirɔ́kɔ́. Pin pɛɛ pirɔ́kɔ́, pi yɛ́ pɛɛ kɛrɔ́mɛɛ́ tonɛ. Amɑ́ kɑpi nní ń tɔ́mpɔ nnyɑ, li nyísɛlɛ rɛ pinnɛ́í mmɛ̃ kɛ́mɛɛ úkɑ úu pɛɛ urɔ́kɔ́.
20 Amɑ́ Uléécɑɑ yɛ nɔ̃́ Nfɑ́ɑsɔnɛ hɛlɛ yɑrɛ kɑpi yɛ usoi riyu kɛcɑ́ɑ́ mɛ́kpɔ n kɔɔnu * Luki 7:46, ɑni pɛɛ nɔ́nnɛ́nɛ́í nsímɛ́sei n nyu. 21 Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́i rɛ nsímɛ́sei kɑ́ni nyu nnyɑ kɑm nɔ́ wɔ́lu, ɑmɑ́ nɛ mɛyíkíyiki nɔ́ wɔ́lu rɛ nɔ nsímɛ́sei nyu nnyɑ. Nɔ kɔ nyulɛ rɛ nnɔ́ɔmɛ ńkɑ ńn yɛ nsímɛ́sei kɛ́mɛɛ léemɛ.
22 Wóo unɔ́ɔmɛ, kɑ́i pɛɛ uyɛɛ n kɛ́su rɛ ɑ́i Yeesu kɛ Uléécɑɑ uu wɛ́ɛ? Kirisi ulɑɑrɔ lo. Sɑ́ɑ nɛ Ukɛpipi kɛtɛ́ kuu yúlu. 23 Asei kɛcɑ́ɑ́, nkó yɛɛ Uléécɑɑ Kɛpipi ń yɛ̀ úu kɔ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ nyu. Nkó yɛɛ Uléécɑɑ Kɛpipi n ŋmurɛi yɛ kɔ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ ŋmurɛilɛ.
24 Lɛ̃ nnyɑ, ɑni tíyɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɑni hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ n kṍ nkɛ́ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ n we. In tɛ nsímɛ́ mmɛ̃ kɑni hɑ́i kɛ́korɑɑnɛ-mɛ n kṍ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ́ we, nɔ́ nɛ Uléécɑɑ Kɛpipi nɛ Sɑ́ɑ Uléécɑɑ yɛ́ ripɛ́nɛ ɑní n we pisɛ. 25 Lɛ̃ kɛ Kirisi uu n yekei rɛ u yɛ́ rɔ́ hɛ lɛɛ nní nfɑ́ɑ tɛnɛcirɛ́. 26 Pɛpɛɛ n nɑ́ɑ́si pikɛ́ nɔ́ fóm kɛcɑ́ɑ́ nsímɛ́ kɑm nɔ́ wɔ́lu. 27 Nfɑ́ɑsɔnɛ mmɛ̃ kɛ Uléécɑɑ uu nɔ̃́ n hɛ yɛ nɔ́kɛnɛ́mɛɛ welɛ. Lɛ̃ nnyɑ, ɑ́i nkpɑ́ni pisɛ rɛ pikɛ́ kɔ nɔ̃́ picélɑɑ rikpɑ́. N yɛ́ ḿpɑ́ yo nɔ́ céési yɑrɛ kɑi m pisɛ, nnɔ́ɔmɛ ńn kɛmɛ́ɛ we. Lɛ̃ nnyɑ, ɑni lɛ̃ kɛ Nfɑ́ɑsɔnɛ nn nɔ́ n céesi wɑ, lɛlɛɛ rɛ ɑni Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ́ n we. 28 Nɔ̃́ sinɛ́pipi! Ani Kirisi kupɛ́nɛcɔ kɛ́mɛɛ́ n we. Un píyei n kɑ ɑri pɛɛ́ nɛ tirɔ́pɔ́ɔ n we, isɛi íi yɛ́ rɔ́ wɑ. 29 Nɔn n nyu rɛ Kirisi yɛ ɑsei ute lɛ, ɑni kɔ n nyu rɛ nkó yɛɛ nsímɛ́sei n tíkilɛ̃ yɛ Uléécɑɑ kɛpipi lɛ.