1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала. 2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила. 3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських: 4 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому: 5 Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала! 6 Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму! 7 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. 8 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе. 9 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости! 10 Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум, 11 бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя. 12 Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш! 13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає! 14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста, 15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує: 16 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому: 17 Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб... 18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...