1 Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я! 2 Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму, 3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих... 4 Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш? 5 Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має. 6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти. 7 Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру: 8 віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним, 9 щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога. 10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став. 11 Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє, 12 покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите, 13 покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися! 14 Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі! 15 Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить: 16 шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь! 17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть! 18 Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю: 19 дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!... 20 Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!... 21 Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона: 22 під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться, 23 під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!... 24 Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі: 25 мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом; 26 борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять; 27 немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить; 28 павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських! 29 Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири: 30 лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким, 31 осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо! 32 Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста! 33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.