1 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся? 2 Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони! 3 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа. 4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!... 5 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх... 6 Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені... 7 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ. 8 Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим... 9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку... 10 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті... 11 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи. 12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих! 13 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш? 14 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник. 15 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його! 16 Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани! 17 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє, 18 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!