139
1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав, 2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. 3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, 4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! 5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. 6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю! 7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? 8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! 9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, 10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! 11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене, 12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! 13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, 14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! 15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! 16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... 17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, 18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. 19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! 20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! 21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: 22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!... 23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, 24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!