1 Це той Мельхіседек, цар Салема й священник Бога Всевишнього, який зустрів Авраама, що повертався після розгрому царів, і благословив його, 2 і якому Авраам дав десяту частину з усього. По-перше, Мельхіседек у перекладі означає «цар праведності», а цар Салема означає «цар миру». 3 Без батька й без матері, без роду, без початку днів, без кінця життя, подібний до Сина Божого, Він залишається священником назавжди.

4 Подумайте, наскільки він великий, якщо навіть патріарх Авраам дав йому десятину з найкращої здобичі! 5 Тепер сини Левія, які стали священниками, мають заповідь за Законом збирати десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча вони також походять від Авраама. 6 Однак той, хто не походив з їхнього роду, отримав десятину від Авраама й благословив того, кому було дано обітницю. 7 Немає сумніву, що більший благословляє меншого. 8 В одному випадку десятину отримують смертні люди, а в іншому – той, кого оголошено живим. 9 Можна навіть сказати, що Левій, який збирає десятину, заплатив її через Авраама, 10 бо коли Мельхіседек зустрів Авраама, Левій ще не народився і був у сімені свого праотця.

11 Якби досконалості можна було досягти через священство Левія (адже воно було частиною Закону, який був даний народу), то чому мав з’явитися інший Священник, за чином Мельхіседека, а не за чином Аарона? 12 Адже зі зміною священства має відбутися й зміна Закону. 13 А Той, про Кого це говориться, належав до іншого племені, з якого ніхто не служив біля жертовника. 14 Адже відомо, що наш Господь походив від племені Юди, а Мойсей нічого не казав про те, що священники походитимуть із цього племені. 15 І це стає ще більш зрозумілим, коли постає інший Священник, подібний до Мельхіседека, 16 Який став Священником не за Законом, на підставі тілесної заповіді, а на основі сили життя, що не спливає. 17 Бо засвідчено:

18 Отже, попередня заповідь скасована, оскільки вона була слабкою і марною, – 19 бо Закон нічого не зробив досконалим, – тому вводиться краща надія, через яку ми наближаємося до Бога.

20 Це сталося не без клятви. Інші стали священниками без клятви, 21 але Він – з клятвою через Того, Хто сказав Йому:

23 До того ж тих священників було багато, бо смерть заважала їм продовжувати своє служіння, 24 але оскільки Ісус живе вічно, Він має незмінне священство. 25 Тому Він цілком здатний спасти тих, хто через Нього приходить до Бога, бо Він вічно живий, щоб заступатися за них.

26 Саме такий Первосвященник нам потрібен: святий, бездоганний, чистий, відокремлений від грішників, піднесений над небом. 27 На відміну від інших первосвященників, Йому не потрібно щодня приносити жертви, спершу за власні гріхи, а потім за гріхи людей. Він це зробив раз і назавжди, коли Сам Себе приніс у жертву. 28 Адже Закон призначає первосвященниками людей у всій їхній слабкості; однак клятва, яка прийшла після Закону, призначила Первосвященником Сина, досконалого навіки.