1 Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями пішов на другий бік потоку Кедрон, де був сад, куди увійшов Він та Його учні.

2 Юда, який Його зрадив, також знав це місце, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями. 3 Тоді Юда, узявши когорту* 18:3 Частина римського легіону, приблизно 600 воїнів. воїнів і слуг первосвященників та фарисеїв, прийшов туди з ліхтарями, факелами та зброєю.

4 Ісус, знаючи все, що має з Ним статися, вийшов та запитав:

―Кого шукаєте?

5 Вони відповіли:

―Ісуса з Назарета.

Тоді Він сказав:

―Це Я.† 18:5 Буквально: Я є. (Див. Вих. 3:6); також 18:6.

Юда, котрий Його зрадив, також стояв із ними.

6 Коли Він сказав їм: «Це Я», вони відступили назад і впали на землю.

7 Він знов запитав їх:

―Кого ви шукаєте?

Вони сказали:

―Ісуса з Назарета.

8 Ісус відповів:

―Я ж вам сказав, що це Я. Тож якщо шукаєте Мене, відпустіть цих людей, нехай ідуть.

9  Ісус сказав це, щоб збулося Слово, яке Він сказав раніше: «Я не загубив жодного з тих, кого Ти Мені дав».‡ 18:9 Див. 6:39; 17:2.

10 Тоді Симон Петро, маючи меч, вихопив його, ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо. Ім’я того раба було Малх.

11 Ісус сказав Петрові:

―Поклади меча на його місце! Хіба Я не маю пити чашу, яку дав Мені Отець?

12 Тоді воїни, сотник та юдейські слуги заарештували Ісуса. Вони зв’язали Його 13 та привели спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвященником того року.§ 18:13 Анна був первосвященником з 6 по 15 рр. А його зять Каяфа обіймав цю посаду з 18 по 36 рр. 14 Це був той Каяфа, який порадив юдеям, що краще, коли один Чоловік помре за народ.* 18:14 Див. 11:49-51.

15 Симон Петро й ще один учень пішли за Ісусом. Той учень був добре знайомий первосвященникові, тож він зайшов з Ісусом у двір первосвященника, 16 а Петро залишився стояти біля воріт ззовні. Тоді учень, який був знайомий первосвященникові, повернувся, поговорив із воротаркою й провів Петра.

17 Служниця, яка була воротаркою, запитала Петра:

―Ти часом не один з учнів Цього Чоловіка?

Він відповів:

―Ні!

18 Було холодно, і слуги та раби, розпаливши вогонь, стояли біля нього, щоб зігрітися. Петро також стояв із ними, гріючись.

19 Тим часом первосвященник запитав Ісуса про Його учнів та Його вчення.

20 Ісус відповів:

―Я прямо говорив світові. Завжди навчав у синагогах і в Храмі, де збираються всі юдеї. Я нічого не казав таємно. 21  Чому Мене питаєш? Запитай тих, хто Мене слухав. Ось вони знають, що Я казав.

22 Коли Ісус сказав це, один зі слуг, що стояв поблизу, вдарив Ісуса в обличчя, кажучи:

―Це так Ти відповідаєш первосвященникові?

23 Ісус відповів:

―Якщо Я сказав щось погане, засвідчи, що погане. Але якщо Я говорив правду, то чому ти Мене б’єш?

24 Тоді Анна послав Його зв’язаного до первосвященника Каяфи.

25 Тим часом Симон Петро стояв, гріючись біля вогнища. Тож запитали його:

―Хіба ти не один з Його учнів?

Він заперечив кажучи:

―Ні!

26 Один із рабів первосвященника, родич того чоловіка, якому Петро відтяв вухо, сказав:

―Хіба не тебе я бачив із Ним у саду?

27 Петро знову заперечив це. І одразу заспівав півень.

28 Тоді повели Ісуса від Каяфи до преторії. Уже був ранок, і вони не увійшли до преторії, щоб не осквернитися, бо мали їсти пасху. 29 Тож Пилат вийшов до них і запитав:

―Які звинувачення ви висуваєте проти Цього Чоловіка?

30 Вони відповіли Йому:

―Якби Він не був злочинцем, ми б не привели Його до тебе.

31 Пилат сказав їм:

―Візьміть Його та судіть за вашим Законом.

Юдеї відповіли йому:

―Нам не дозволено нікого засуджувати на смерть.

32 Це сталося, щоб здійснилися слова Ісуса, через які Він показав, якою смертю має померти.

33 Тоді Пилат знову зайшов у преторію, покликав Ісуса й сказав Йому:

―Ти Цар юдеїв?

34 Ісус відповів:

―Ти від себе кажеш це чи інші сказали тобі про Мене?

35 Пилат відповів:

―Хіба я юдей? Це Твій народ і первосвященники видали мені Тебе. Що Ти зробив?

36 Ісус відповів:

―Моє Царство не від цього світу. Якби Моє Царство було від цього світу, Мої слуги боролися б, щоб Я не був виданий юдеям. Але тепер Моє Царство не звідси.

37 Тоді Пилат запитав Його:

―Отже, Ти Цар?

Ісус відповів:

―Ти кажеш, що Я Цар. Я для того народився й прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос.

38  Тоді Пилат запитав:

―Що таке істина?

І, сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і сказав їм:

―Я не знаходжу ніякої провини в Ньому. 39 Але у вас є звичай: на Пасху я звільняю одного з в’язнів. Ви хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?

40 Вони знов закричали кажучи:

―Ні, не Його, а Варавву!

Варавва ж був бунтівником† 18:40 Або: розбійником..