11
Ісус та Іван Хреститель
1 Коли Ісус закінчив навчати дванадцятьох Своїх учнів, то пішов звідти навчати та проповідувати в їхніх містах.
2 Іван, почувши у в’язниці про діла Христові, надіслав своїх учнів 3 спитати Його:
―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
4 Ісус у відповідь сказав:
―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачите й чуєте: 5 сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.* 11:5 Див. Іс. 29:18-21; 35:5-6; 61:1. 6 І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
7 Коли ж вони пішли, Ісус почав говорити людям про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром? 8 На кого ви виходили дивитись? На людину в м’якій одежі? Але ті, що носять м’які одежі, знаходяться в царських палацах. 9 То на кого ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка. 10 Він той, про кого написано:
„Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм,
який приготує дорогу перед Тобою“.† 11:10 Див. Мал. 3:1.
11 Істинно кажу вам: серед народжених жінками ще не було більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший за нього. 12 Від днів Івана Хрестителя й донині Царство Небесне здобувається силою, і хто докладає зусиль, той здобуває його.‡ 11:12 Або: Царство Боже піддається нападам, і жорстокі люди намагаються оволодіти ним. 13 Адже всі Пророки та Закон пророкували до Івана. 14 І якщо хочете знати, він – Ілля, який має прийти.§ 11:14 Див. Мих. 4:5-6. 15 Хто має вуха, нехай слухає!
16 Із ким же Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, котрі сидять на базарі та, звертаючись до інших, 17 кажуть:
„Ми грали вам на сопілці,
а ви не танцювали.
Ми співали вам жалібні пісні,
а ви не ридали“.
18 Прийшов Іван, який не їсть і не п’є, а вони кажуть: „Має демона!“ 19 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“. Однак мудрість виправдана її власними ділами».
Ісус докоряє невірним містам
20 Тоді Ісус почав докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, бо вони не покаялись: 21 «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то вони давно би покаялися в мішковині та попелі. 22 Проте кажу вам: Тиру та Сидону легше буде в день суду, ніж вам. 23 І ти, Капернауме,
чи будеш піднесений до неба?
Ні, ти до пекла зійдеш!* 11:23 Буквально: ти до царства мертвих зійдеш.
Коли б у Содомі сталися чудеса, які сталися в тебе, він залишився б донині. 24 Проте кажу вам: землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
Заклик до втомлених
25 У той час Ісус промовив у відповідь: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, за те, що Ти приховав це від мудрих та розумних і відкрив дітям. 26 Так, Отче, бо такою була Твоя добра воля.
27 Усе Мені було доручено Моїм Отцем. Ніхто не знає Сина, окрім Отця, і ніхто не знає Отця, окрім Сина й того, кому Син хоче відкрити.
28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас. 29 Візьміть на себе Моє ярмо й навчіться від Мене, бо Я лагідний та покірний серцем, і знайдете спокій вашим душам. 30 Бо ярмо Моє добре і тягар Мій легкий».