14
Ув’язнення та смерть Івана Хрестителя
1 У той час тетрарх Ірод* 14:1 Ірод Антипа – син царя Ірода Великого, правитель Галілеї та Переї. почув про Ісуса 2 та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
3 Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата, 4 тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!» 5 Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
6 Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед гостей і сподобалася Іродові. 7 За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить. 8 Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя». 9 Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання. 10 Він надіслав людей до в’язниці відрубати Іванові голову. 11 Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері. 12 Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
Ісус годує п’ять тисяч
13 Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним. 14 Вийшовши на берег, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
15 Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали:
―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу.
16 Ісус же сказав їм:
―Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
17 Вони відповіли Йому:
―Ми тут маємо лише п’ять хлібів та дві рибини.
18 Він сказав:
―Принесіть їх Мені!
19 Ісус наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні роздали людям. 20 Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків. 21 Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
Ісус іде по воді
22 Відразу після цього Ісус звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей. 23 А відпустивши людей, Ісус зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один. 24 Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
25 О четвертій сторожі ночі† 14:25 Тобто між третьою та шостою годинами.Ісус пішов до Своїх учнів, ідучи по воді. 26 Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
27 Але Ісус тієї ж миті заговорив до них:
―Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!
28 Тоді Петро сказав у відповідь:
―Господи, якщо це Ти, накажи, щоб я пішов до Тебе по воді!
29 Ісус сказав:
―Іди!
І, вийшовши з човна, Петро почав іти по воді до Ісуса. 30 Але, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й закричав:
―Господи, спаси мене!
31 Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив:
―Маловіре, чому ти засумнівався?
32 Коли вони сіли в човен, вітер стих. 33 Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»
Зцілення хворих у Генезареті
34 Перепливши море, вони прибули до Генезаретської землі. 35 Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих 36 і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.