1 Ісус у відповідь продовжив говорити притчами:

2  ―Царство Небесне подібне до Царя, який приготував весілля для свого сина. 3  Він надіслав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.

4  Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!»

5  Але вони знехтували й пішли: один – на своє поле, інший – торгувати. 6  Інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними та вбили їх. 7  Тоді цар обурився та надіслав своє військо, знищив тих убивць і спалив їхнє місто.

8  І сказав своїм рабам: «Весілля вже готове, а запрошені виявились недостойними. 9  Отже, ідіть на перехрестя доріг та запрошуйте, кого зустрінете, на весілля». 10  Ті раби вийшли на дороги та покликали всіх, кого зустріли, – як поганих, так і добрих; і весільна зала наповнилася гостями.

11  Але коли цар прийшов подивитися на гостей, то побачив там чоловіка, який не був одягнений у весільний одяг. 12  І сказав йому: «Друже, як ти зайшов сюди, не маючи весільного одягу?» Проте той мовчав.

13  Тоді Цар сказав слугам: «Зв’яжіть йому руки та ноги й викиньте до зовнішньої тьми. Там буде плач та скрегіт зубів.

14  Адже багато покликаних, та мало обраних».

15 Тоді фарисеї пішли та радились, як спіймати Ісуса на слові. 16 І надіслали до Нього своїх учнів разом з іродіанами, які запитали:

―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний і правдиво навчаєш Божого шляху, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя. 17 Отже, скажи нам, як Ти вважаєш: чи годиться платити податок Кесареві, чи ні?

18 Але Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав:

―Чому ви випробовуєте Мене, лицеміри? 19  Покажіть Мені монету для податку.

Вони принесли Йому динарій.

20 Він сказав їм:

―Чиє це зображення та напис?

21 Вони відповіли:

―Кесаря!

Тоді Він сказав їм:

―Тож віддайте Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже!

22 Почувши це, вони здивувалися й, залишивши Його, пішли геть.

23 Того ж дня прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що не існує воскресіння з мертвих, і запитали Його:

24 ―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».* 22:24 Див. Повт. 25:5. 25 Було ж у нас семеро братів. Перший одружився та помер, і, не маючи дітей, залишив дружину своєму братові. 26 Так само другий і третій – аж до сьомого. 27 Після всіх померла й жінка. 28 Отже, при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі мали її за дружину.

29 Ісус у відповідь сказав їм:

―Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані сили Божої. 30  При воскресінні не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі. 31  А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог: 32  «Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»?† 22:32 Див. Вих. 3:6.Він є Богом не мертвих, а живих!

33 Почувши це, люди були здивовані Його вченням.

34 Фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовкнути, зібралися разом. 35 Один із них, учитель Закону, запитав Його, випробовуючи:

36 ―Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?

37 Він відповів йому:

―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею і всім своїм розумінням!»‡ 22:37 Див. Повт. 6:5. 38  Це перша та найбільша заповідь. 39  А друга подібна до неї: «Люби ближнього свого, як самого себе».§ 22:39 Див. Лев. 19:18. 40  На ці дві заповіді спираються весь Закон та Пророки.

41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:

42  ―Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?

Вони відповіли:

―Давидів!

43 Він сказав:

―Як же тоді Давид у Дусі називає Його Господом, коли каже:

46 І ніхто не міг Йому відповісти ані слова. Від того дня ніхто не наважувався запитувати Його.