Псалом 17
(2 Сам. 22:1-51)
1 Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула.
2 І сказав він:
«Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
3 Господь – бескид крутий для мене, твердиня моя і мій Визволитель.
Мій Бог – моя скеля,
на Нього я надію покладаю,
Він – мій щит і ріг порятунку мого,
притулок мій.
4 До Господа прославленого кличу я –
від ворогів моїх врятований буду.
5 Облягли мене пута смерті,
потоки зради* 17:5 Або: невірності, віроломства. затягнули мене у вир.
6 Пута царства мертвих охопили мене,
тенета смерті постали переді мною.
7 У скорботі моїй я кликав Господа
й волав до Бога мого.
Він почув мій голос зі святого Храму Свого,
і волання моє до вух Його дійшло.
8 Тоді здригнулася земля, захиталась,
затремтіли підвалини гір,
стрепенулися, бо розгнівався Він.
9 Дим піднявся із ніздрів Його,
і вогонь, що все пожирає, – із вуст Його,
розжарене вугілля посипалося від Нього.
10 Він нахилив небеса і зійшов,
і під ногами Його – хмара імли.
11 Він сів верхи на херувима й полетів,
понісся на крилах вітру.
12 Морок зробив Він Своїм покровом, немов шатро навколо Нього –
темні хмари дощові, клуби пилу.
13 Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари –
вони несуть град і спалахи вогню.
14 Тоді загримів на небесах Господь,
Всевишній подав Свій голос –
град і спалахи вогню.
15 І пустив Він стріли Свої, і розсіяв ворогів,
численними блискавками розгромив їх.
16 Тоді з’явилися джерела води
й підвалини всесвіту відкрилися
від докору Твого, Господи,
від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
17 Він схилився з висоти, узяв мене,
витягнув мене із вод глибоких.
18 Визволив мене від сильного мого ворога
й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
19 Вони стали переді мною в день лиха,
але Господь був моєю опорою.
20 Він вивів мене на просторе місце,
визволив мене, бо Він мене уподобав.
21 Віддячив мені Господь за правдою моєю,
за чистотою рук моїх винагородив мене.
22 Адже я тримався шляхів Господніх
і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
23 Бо всі закони Його правосуддя – переді мною,
і від постанов Його я не ухилявся.
24 Я був бездоганний перед Ним
і від гріха оберігав себе.
25 Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю,
за чистотою рук моїх перед Його очима.
26 Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний,
з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
27 із чистим Ти обходишся щиро,
але з підступним – відповідно до його підступності.
28 Адже Ти рятуєш людей смиренних,
а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
29 Ти запалюєш мій світильник;
Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
30 Разом із Тобою я змушую вороже військо тікати,
і з Богом моїм я долаю стіну.
31 Бог! Бездоганний шлях Його,
слово Господа чисте.
Він – щит для всіх тих,
хто на Нього надію покладає.
32 Бо хто ще є Богом, окрім Господа?
І хто є скелею, крім нашого Бога?
33 Бог підперізує мене силою
і бездоганним чинить мій шлях.
34 Він робить ноги мої, мов у лані,
і ставить мене на узвишшях.
35 Він привчає руки мої до битви,
так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
36 Ти дав мені щит порятунку Твого,
і правиця Твоя підтримує мене,
милість† 17:36 Або: покірливість, шляхетність. Твоя звеличує мене.
37 Ти розширюєш мій крок піді мною,
так що не тремтять мої ступні.
38 Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх,
не повертаюся назад, поки їх не знищу.
39 Я вражаю їх так, що не можуть більше встати,
вони падають під мої ноги.
40 Ти підперезав мене силою для битви,
упокорив тих, хто повстав проти мене.
41 Ти ворогів моїх обернув до мене спиною,
і ненависників моїх я знищив.
42 Вони волали про допомогу, але не було рятівника,
до Господакликали, та Він їм не відповідав.
43 Я стер їх у порох, у пил, що розноситься на крилах вітру;
я топтав їх, як бруд на вулицях.
44 Ти визволив мене від заколоту в народі,
поставив мене головувати над іноземцями.
Народи, яких я не знав, служать мені,
45 слухаються мене, лише почувши краєм вуха про мене.
Сини чужинців плазують переді мною.
46 Понурилися сини чужинців і завмирають від страху,
виходячи зі своїх укріплень.
47 Живий Господь і благословенна Скеля моя!
Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
48 Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє,
підкорює мені народи
49 й визволяє мене від ворогів моїх.
Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене,
врятував мене від людини жорстокої.
50 За це я славитиму Тебе серед народів, Господи,
та імені Твоєму співатиму хвалу.
51 Звеличує Він перемогою поставленого Ним царя
і милість виявляє Своєму помазанцю
Давиду й нащадкам його повіки.