Псалом 38
1 Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів.
2 Я сказав: «Я стежитиму за своїми життєвими дорогами,
від гріха утримуватиму язик свій,
вустам моїм поставлю перепону,
поки нечестивий переді мною».
3 Я онімів, затих,
мовчав навіть про добре,
та біль мій внутрішній лише роз’ятрився,
4 серце моє запалало зсередини.
Коли я роздумував, загорівся вогонь,
тоді я промовив язиком своїм:
5 «Дай мені знати, Господи, час мого кінця
і яка кількість моїх днів?
Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє.
6 Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні,
і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою.
Справді, кожна людина, що існує, – лише пара.
Села
7 Так, людина снує в сутінках,
марно клопочеться,
накопичує, та не знає, хто забере все це.
8 Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю?
Лише на Тебе моє сподівання.
9 Визволи мене від усіх беззаконь моїх,
не віддавай мене на глузування нерозумним.
10 Я онімів, не відкриваю вуст моїх,
бо Ти зробив так.
11 Відведи від мене удар Твій;
від стусанів Твоїх я гину.
12 Докорами за беззаконня Ти караєш людину
й нищиш її красу, як міль.
Справді, кожна людина – марнота.
Села
13 Почуй молитву мою, Господи,
і прислухайся до зойку мого;
не мовчи щодо сліз моїх,
адже я лише приходько в Тебе,
тимчасовий поселенець, як і всі прабатьки мої.
14 Відведи Свій суворий погляд від мене, щоб я трохи порадів,
перш ніж я піду й мене не стане».