Псалом 140
1 Псалом Давидів.
Господи, до Тебе кличу, поспіши до мене!
Прислухайся до голосу мого, коли я кличу до Тебе.
2 Нехай молитва моя постане
як кадіння приємне перед обличчям Твоїм
і піднесені долоні мої –
як жертвоприношення вечірнє.
3 Господи, постав варту біля моїх вуст,
стережи двері моїх губ.
4 Не дай серцю моєму ухилитися в бік зла,
щоб чинити нечестиво разом із беззаконними людьми,
що коять гріх;
і нехай не скуштую я їхніх насолод.
5 Нехай картає мене праведник – це милість;
нехай докоряє мені – це приємно, як олія на голову:
не відмовиться голова моя від неї.
Та все ще молюся я проти злодійства нечестивих:
6 Нехай би скинуті були судді їхні з країв скелі,
і, може, тоді почули б слова мої, що вони лагідні.
7 Як орють землю й розбивають грудки на ній,
так розкидані кості наші біля пащі царства смерті.
8 Але до Тебе, Господи, Владико, звернені мої очі;
у Тобі я притулок знайшов, не покинь напризволяще душі моєї.
9 Убережи мене від тенет, що розкинуті для мене,
і від сітей беззаконників.
10 Нехай впадуть нечестиві у свої ж пастки,
поки я мину їх безпечно.