6
Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ fɛ̃́ũmmɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ
1 Kɛ̀ Isidɑyɛɛribɛ yíɛ́ kɛ́dɔɔ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nyí dɔ́ dɛ̀, kɛ̀ kùu duɔ́ nkɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ mbɛ̀ fɛ̃́ũnko kɛ dɔ̀ yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀. 2 Kɛ̀ bɛ̀ mbɛ̀ fɛ̃́ũnko mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ cokù kɛ dekù yɛtɑ̃rɛ̀ kɛ tɑɑ̀ titɑ̃dèntì nɛ̀ itɑ̃fuɔ mmiɛkɛ. 3 Kɛ̀ bɛ̀ kùútí kɛ dèè Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ nɛ̀ Amɑdesiibɛ nɛ̀ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɔbɛ bɛ̀ɛ kɔtɛní kɛ́ bɛ̀ do. 4 Bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ bɑ́tɛ́ bɛ tenkɛ̀ kɛ́cɑkɛ bɛ pɑɑ ndɛ kɛ́tuɔkɛnɛ̀ Kɑsɑɑ kɛ́pĩ́mmú bɛ wũɔ̃: Inɑ̀ɑ̀kɛ nɛ̀ ipe nɛ̀ sɑ̃mmɑrímúbɛ̀ bɑ́ bɛ̀ bɑ́ɑ́ bɛ̀ sùɔ́ mmùmɑmù. 5 Bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ ítɛ́ní nɛ̀ bɛ wũɔ̃ nyi kɛ́ntɔnɛ̀ bɛ touti kó tiyɑ̀ɑ̀tì kɛ́nsũ kɛ dò nfɛcofɛ ɔ̃ ndòmmɛ̀ bɑ́ bɛ̀ bɑ́ ndò nkɛ́nɑ kɛ́kɑɑ nkɛ́deè, kɛ̀ bɛ̀ bɑ̀tɛ́ dìì ɛì bɛ̀ɛ dì pɔ̀ntɛ. 6 Kɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛɛ dií nyIsidɑyɛɛribɛ mɛsémmɛ̀ mɛdiɛ̀ nkɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ́nnɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie.
7 Isidɑyɛɛribɛ kuɔ́nnɛ̀ dìì mɔ̀nnì ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ tú kùu bɛ̀ dɛɛtɛ́nɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ. 8 Kɛ̀ kùu tɔ̃nní ku pɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò mɔù kòo bɛ̀ bɛ́innɛ̀ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie ndi tũ nkù tu kuù di dènnɛní Esibiti di do tú dɛ̀ tidɑɑtì. 9 Kɛ̀ kuù di dɛɛtɛ́nɛ̀ Esibiti kɔbɛ nɛ̀ bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ do di fɛ̃́ũnko, kɛ bɛ̀ bɛ̀ti kɛ di duɔ́ ndihɛì. 10 Kɛ di nɑ̀kɛ́ kɛ tú: Dí nyɛ̃́ kɛ bɑ́ɑ́ fíé Amɔdiibɛ di bo bɛ̀ɛ̀ cuokɛ̀ bɛ kó yɛbɔkɛ̀. Di mɛ nyí yie nku kpɛti.
Kuyie nyɛ̃mmɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ dɛɛtɛ́ Isidɑyɛɛribɛ
11 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnìi kɔtɛní Ofɑdɑɑ ɛì kɛ́nkɑri Abiesɛɛ botí kou mɔù bɛ̀ tu wè Soɑsi pɑku mutie mɑmù yuu, kɛ̀ dɛ yiɛ̀ nkóo dɑpɑ̀ɑ̀ nSedeɔ̃ɔ̃ puotì o diitì kupèrìkù mɑkù fíè, bɛ̀ do ɔ̃ɔ̃ ũtí dɛ̀ yɛtebɛ, kɛ́sɔrinɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ. 12 Kòò nyóó dɑɑtɛní kɛ́yɑ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnì kɛ̀ dìi ò bɛ́innɛ̀ kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie ndɑ bommu fɔ̃́ nhokpɑ̀rìteu!
13 Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ dì tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N yiɛ̀! N dɑ bɑ́ɑmmu, kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nti bonɛ̀, bɑ nkpɛ́í nte kɛ̀ mɛhɑ́ɑ́rìmɛ̀ miɛ nti tuɔ̀kùní, tidiɛtì ti yɛmbɛ̀ do ti nɑ́ɑ́ ntìì kpɛ́í ntì kɔ̀tɛ kɛ? Bɛ̀ do ti nɑ́ɑ́mmu ti Yiɛ̀ nKuyie mbɛ̀ dènnɛmɛ̀ Esibiti. Ti Yiɛ̀ nKuyie nti dootóomu, dɛɛ̀ te kɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ ti nɑ.
14 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nwɛ̃ɛ̃tɛ o bíɛ́kɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛ nɛ̀ muwɛ̃rímú ɑ mɔkɛ mù kɛ́dɛɛtɛ́ Isidɑyɛɛribɛ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ nɔu miɛkɛ. Míì dɑ tũɔ̃̀. 15 Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ dì tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N Yiɛ̀ n dɑ bɑ́ɑmmu, n kó kunɑɑ̀mùnkù kuù tu ku sɑ́m̀pɔ́kù Mɑnɑnsee nɑɑ̀mùntì miɛkɛ, kɛ̀ míì wɛ̃̀tɛ kɛ tú tɛyɑ̃ɑ̃tɛ̀, m bo yĩ́mɛ kɛ́dɛɛtɛ́ Isidɑyɛɛribɛ.
16 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nhò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: N yó ndɑ bonɛ̀mu kɑ̀ɑ potɛ́ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ kɛ̀ dɛ̀ ndo nhɑ potɛ́ onìtì òmɑ́ɑ̀.
17 Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ dɔ̀: N Yiɛ̀ nKuyie nkɑ̀ɑ m bonɛ̀mu m bɛnkɛ kɛ̀ m bɑntɛ́ kɛ dò nfɔ̃́ɔ̃̀ n nɑ̀ɑ́nnɛ̀. 18 Nkpɑɑ́ diɛ nkɛ̀ n wɛ̃tɛnɛ̀ní dipɑ̃nnì n dɔ́ kɛ dɑ pɑ̃ dì.
Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: N yó nkpɑɑ́mu kɑ̀ɑ wɛ̃tɛnɛ̀ní. 19 Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ kɔtɛ kɛ pĩ́ ndibɔsɛrì, kɛ́kuɔ kɛ́bénnɛ́, kɛ́wɑɑ́ mmuyuo ncìdóòbɛ̀ sipísìtɑ̃ɑ̃ti, kɛ́dɔɔ̀ pɛ̃́ɛ̃̀ ò í nkɔɔrɛnɛ̀ mutie mùù muuti, kɛ́túótɛ́ imɑɑ nkɛ́ɑ̃nnɛ́ tɛmɔ́mmùyɑ́ɑ́tɛ̀ miɛkɛ, kɛ́ɑ̃nnɛ́ mɛkṹmmɛ̀ dibuu, kɛ́tɔ kɛ́kɔtɛnɛ̀ mutie yuu kɛ́duɔ́ nKuyie ntɔ̃nnì. 20 Kɛ̀ dìi ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛ kɛ́dɑɑ́ nyimɑɑ ndipèrì diì nyĩ́nkɛ̀, kɛ́yɔɔrɛ mɛkṹmmɛ̀ i ĩ́nkɛ̀.
Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ mɛ ndɔ̀ɔ̀. 21 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnìi youtɛ kupɑ̀ɑ̀ti dì do tɔ kù kɛ́kɑ́ɑ́kɛ́ imɑɑ nnɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀, kɛ̀ muhɑ̃ɑ̃́ nyɛnní dipèrì kɛ́ dɛ̀ cɔ̀útɛ́. Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ mɔ́ntóo ti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnì. 22 Dɛ mɔ̀nnì ndi Sedeɔ̃ɔ̃ bɑntɛ́mɛ̀ kɛ dò nti Yiɛ̀ nKuyie ntɔ̃nnì ndi, kɛ́kuɔ́nko kɛ dɔ̀: Áú! Ti Yiɛ̀ Kuyie mmɛyɛi mbɑ́ n tuɔkɛní m mɛ̀ nyɑ̀mɛ̀ ɑ tɔ̃nnì dò?
23 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔ̀: A bɑ́ nyĩɛ̃̀kù! A kɔ̃m̀bùɔ̀tì bɑ́ nduò, ɑ í yóó kú.
24 Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì dɛborɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ́ dì yu kɛ dɔ̀: Ti Yiɛ nKuyie ndɛì iyĩ̀ɛ̃̀kɛ. Dɛ kó diwũɔ̃tɔ̀nnì kpɑɑ́ bomu Ofidɑɑ Abiesɛɛ ɛì miɛkɛ.
Sedeɔ̃ɔ̃ pɔ̀ntɛmɛ̀ dibɔɔ̀ Bɑɑdi wũɔ̃tɔ̀nnì
25 Dɛ kó kɛyènkɛ̀ kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nnɑ́kɛ́ Sedeɔ̃ɔ̃ kɛ dɔ̀: Túótɛ́ ɑ cicɛ kó dinɑɑdɑɑ̀ dìì mɔ̀kɛ yɛbie nyɛ̀yiekɛ̀, kɛ́pɔntɛ ɑ cicɛ bɔɔ̀ Bɑɑdi wũɔ̃tɔ̀nnì kɛ́kɔ̃ṹ kutewuó nkùù còḿmú di tɑkɛ́. 26 Kɑ̀ɑ dèè ɑ́ m mɑɑ́ n kpɛri dɛ kó ditennì ĩ́nkɛ̀, kɛ́túótɛ́ kutewuó nhɑ kɔ̃ṹ kù kó idɛí kɛ́tɔtìnnɛ, kɛ́ n kuɔ fɛnɑ̀ɑ̀fɛ̀ kɛ́tuɔ.
27 Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ wɑɑ́ mbɛtɔ̃mbɛ̀ tɛpíítɛ̀ bɛ̀ɛ̀ yóó ò teennɛ̀ mutɔ̃mmú ti Yiɛ̀ nKuyie nyɛ̃ nwèe pĩ́ mmù. Kɛ̀ bɛ̀ɛ mù pĩ nkɛyènkɛ̀ kɛ yɛ̃́ ò do démɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ nɛ̀ dihɛì kɔbɛ. 28 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ dihɛì kɔbɛɛ yɑ̀ Bɑɑdi wũɔ̃tɔ̀nnì pɔ̀ntɛmɛ̀ kɛ̀ kutewuó nkɔ̃ũ, kɛ̀ bɛ̀ mɑɑ́ diwũɔ̃tɔ̀nnì tɛrì dɛ ĩ́nkɛ̀, kɛ kùɔ fɛnɑ̀ɑ̀fɛ̀ kɛ tùɔ ndi ĩ́nkɛ̀. 29 Kɛ̀ bɛ̀ mbékú békú bɛtɔbɛ̀ wèè dɔ̀ɔ̀ mɛ kó kubotí.
Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Sedeɔ̃ɔ̃ nwe. 30 Kɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Soɑsi Sedeɔ̃ɔ̃ cicɛ kɛ dɔ̀: Ti duɔ́ nhɑ kóo dɑpɑ̀ɑ̀ nkɛ̀ tí ò kùɔ, ò pùɔ mmɛ̀ɛ̀ kpɛ́í mBɑɑdi wũɔ̃tɔ̀nnì kɛ kɔ̃ṹ o tewuó.
31 Kɛ̀ Soɑsii bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díì bo kpɑ mBɑɑdi kpɑ̀nnɑ̀ɑ? Díì bo pɛitɛ o pɛ̀ìɑ̀? Kɛ̀ wèè kpɑ mBɑɑdi kpɑ̀nnì dɛ̀ bɑ́ɑ́ ò wentɛ́. Kɛ̀ Bɑɑdi cɛ̃́nkɛ tú Bɑɑdi nwe weè yóó kpɑ nho kpɑ̀nnì, bɛ̀ pɔ̀ntɛ weè kó diwũɔ̃tɔ̀nnì.
32 Dɛ yiè ndi bɛ̀ yumɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ kɛ dɔ̀ Yedubɑɑdi (dɛ̀ɛ̀ tu Bɑɑdii pɛitɛ). Bɛ̀ do ò yu dɛ kó diyètìrì o cicɛ do bɛ́i ntìì nɑ́ɑǹtì kpɛ́í nkɛ kɛ dɔ̀: Bɑɑdii kpɑ nho kpɑ̀nnì bɛ̀ pɔ̀ntɛ wèè wũɔ̃tɔ̀nnì.
Sedeɔ̃ɔ̃ bekɛmɛ̀ Kuyie mmɛbɛnkùmɛ̀
33 Kɛ̀ Mɑndiyɑ̃ɑ̃bɛ nɛ̀ Amɑdesiibɛ nɛ̀ diyiè yìɛ̀ní kɛ̀ɛ̀ bíɛ́kɛ̀ kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ tíí nkɛ́sentɛ́ Suditɛ̃ɛ̃ kɛ́bɑ́tɛ́ Sisedɛɛdi biriku. 34 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie nYɑɑ́ mpíɛ nSedeɔ̃ɔ̃ kòo kɔnnɛ́ ditɑ̃tɛheù kɛ́yú Abiesɛɛ nɑɑ̀mùnkù kɔbɛ kɛ́ bɛ̀ bo ò nɛinɛ̀, 35 kɛ́tɔ̃ nkɛ̀ bɛ̀ɛ nɑ́kɛ́ Mɑnɑnsee kɔbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛní, kòo tɔ̃ mbɛtɔbɛ̀ Asɛɛ nɛ̀ Sɑbunɔɔ nɛ̀ Nɛfutɑdii nɑɑ̀mùntì miɛkɛ, kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ yɛnní kɛ́ bɛ̀ wɛ̃nnɛ́nɛ̀.
36 Kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ nɑ́kɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ̀ fɔ̃́ɔ̃̀ bɛ́i nkɛ tú ɑ yóó dɛɛtɛ́ Isidɑyɛɛribɛ nɛ̀ n nɔ̀ùtɛ̀, 37 n yóó yennɛ́ m pecìtì nti kuyiɛ́, kɛ̀ dɛ̀ wenniní kɛ̀ tiì mɑ́ɑ̀ bùútɛ́, kɛ̀ kuyiɛ́ wɑɑ́nnì m bɑntɛ́ kɛ dò nhɑ mɛ̀nkɛ dɔ́ kɛ́ bɛ̀ dɛɛtɛ́ nɛ̀ míì kó tɛnɔ̀ùtɛ̀, kɛ́ndònnɛ̀ ɑ tì bɛ́immɛ̀.
38 Kɛ̀ dɛ̀ɛ wentɛ́ kɛ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ kɔtɛ kɛ́nsɔ̃́ ndɛ̀ mɛ ndɔ̀ɔ̀, kòo koutɛ́ tipecìtì kɛ́níútɛ́ mɛniɛ mmɛ̀ɛ̀ mɑ̀ntɛ̀ kɛ̀ mɛ̀ɛ yɛ̀ kɛ́píɛ ndibuu. 39 Kòo nɑ́kɛ́ ti Yiɛ̀ nKuyie nkɛ dɔ̀: Ti Yiɛ̀ nKuyie nhɑ miɛkɛ bɑ́ m pɛikɛ, kucɛ mɛsɔmmɛ mmɛ n yóó yíɛ́ kɛ́ dɑ bekɛmɛ̀, n yóó wɛ̃tɛ kɛ yíɛ́ yennɛ́mu tipecìtì, di mmɔ̀nnì n dɔ́ kɛtenkɛ̀ kɛɛ̀ búútɛ́ kɛ̀ tì ńwɑɑ́nnì.
40 Kɛ̀ ti Yiɛ̀ nKuyie ndɔɔ̀ Sedeɔ̃ɔ̃ kù bekɛ tì, kɛ̀ dɛ̀ nwenniní kɛ̀ kɛtenkɛ̀ bùútɛ́ kɛ fitɛ́ kɛ̀ tipecìtì mɑ́ɑ̀ wɑɑ́nnì.