6
Yesu ɛì kɔbɛ do í ò tɑ̃́
(Wéntɛ́ Mɑtie 13:53-58 nɛ̀ Duku 4:16-30)
1 Kɛ̀ Yesu ítɛ́ dɛborɛ̀ kɛ́nɛinɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ dihɛì ò bìíkú dì. 2 Tɛom̀pùtɛ̀ mɑtɛ̀ yiè kɛ̀ Yesu mbɛ̀ tiè nkutííntouku miɛkɛ kɛ̀ dɛ̀ɛ bɛ̀ di, kɛ̀ bɛ̀ nnɑ́ɑ́ nkɛ tú: Ò yɑ̀ dɛ diɛ nkó dimɑ̀ɑ̀? We nhò duɔ́ ndɛ kó mɛciì, ò yĩ́mɛ kɛ nɑ kɛ dɔɔri tidiɛtì ò mɛ̀ ndɔ̀ɔ̀ri tì? 3 Dɛ̀ í tú wenwe odɑbɛɛsṹɔ̃̀tɑ̀ɑ̀? Mɑɑri birɛ í dɔkɑɑ̀? Isɑku nɛ̀ Sosɛsi, Sudi nɛ̀ Simɔɔ bɛ kóo kótɑ̀ɑ̀? O tɑ̃bɛ̀ í bo diɛ ti cuokɑ̀ɑ̀?
Nɛ̀ dɛ kpɛ́í bɛ̀ í nhò tɑ̃́. 4 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bɛnìtìbɛ̀ bɛmɔu ɔ̃ ndému Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò, o ɛì kɔbɛ nɛ̀ o cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ kɔbɛ bɛɛ̀ ɔ̃ɔ̃ í nhò dé.
5 Dɛborɛ̀ Yesu í ndɔ̀ɔ̀ tidiɛtì mɑtì pɛ́u, kɛ̀ dɛ̀ í tú ò nɔ̀ɔ́mmɛ̀ o nɔu bɛmuɔmbɛ mɑbɛ̀ ĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛ̀ɛ miɛtɛ́. 6 Kɛ̀ dɛ̀ɛ di Yesu mɛsɑ̀ɑ̀ mbɛ̀ í ò tɑ̃́ mɛ̀ɛ̀ kpɛ́í.
Yesu tɔ̃mmɛ̀ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ dɛ́bɛ̀
(Wéntɛ́ Mɑtie 9:35, 10:5-15 nɛ̀ Duku 9:1-6)
7 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu ńcentì yɛhɛkɛ̀ yɛ̀ɛ̀ dɛ̀ tɔ̀kɛ́ kɛ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nKuyie nnɑ́ɑǹtì, mɛmmɛ kòo yú o tɑncɔ́ùmbɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ bɛ̀dɛ́bɛ̀ kɛ́ mbɛ̀ tũɔ̃̀ mbɛ̀dɛ́bɛ̀ dɛ́bɛ̀, kɛ́ bɛ̀ duɔ́ muwɛ̃rímú kɛ̀ bɛ̀ bo mbɛtì yɛbɔkɛ̀. 8 Di ńtɔ di pɑ̀ɑ̀ti mɑ́ɑ̀, di bɑ́ ntɔ mudiì yoo kudɔukù yoo idíítí. 9 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ãnnɛ́nɛ̀ di nɛùtì, di bɑ́ɑ́ ɑ̃nnɛ́ yɛyɑɑ̀bòrɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ dɛ́ɛ̀.
10 Kɛ yíɛ́ kɛ́ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɛ̀ di tùɔ̀kɛ dihɛì mɑrì kɛ bɑ̀tɛ́ tɛ̀ɛ̀ cĩ́ɛ̃̀tɛ̀ di ndɛ mbo kɛ yɑ̀ɑ ítɛ́nɛ̀ dɛ kó dihɛì miɛkɛ. 11 Kɛ̀ dihɛì mɑrì kɔbɛ í dɔ́ kɛ di cɔutɛ́, bɛ̀ mɛ nyí dɔ́ kɛ́ di kémmú di ítɛ́ dɛ kó dihɛì, kɛ́kpɑ̃́ɑ̃́tɛ́ di nɑɑ̀cɛ̀tɑ̃́ɑ̃́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ bɛnkɛ kɛ dò mmɛyɛi nkéríní bɛ yɔ ĩ́nkɛ̀.
12 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́nnɑ́ɑntɛ bɛnìtìbɛ̀ kɛ tú bɛ̀ɛ ceetɛ bɛ borimɛ. 13 Kɛ̀ bɛ̀ mbɛtì yɛbɔkɛ̀ pɛ́u yɛ̀ɛ̀ tɑ bɛnìtìbɛ̀, kɛ wɑ́ɑ́rì bɛmuɔmbɛ pɛ́u mɛkùɔ̀ nkɛ̀ bɛ̀ miɛrí.
Edɔti kùɔmɛ̀ Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi
(Wéntɛ́ Mɑtie 14:1-12 nɛ̀ Duku 9:7-9)
14 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì Edɔtii keè kɛ̀ bɛ̀ nɑ̀ɑ́ nYesu kpɛ́í, kɛ yɛ̃́ o yètìrì do feitɛ́mɛ̀ tipíìtì timɔu kɛ̀ bɛ̀ ntú Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi weè wɛ̃̀tɛ kɛ yɑ̃̀ńtɛ́, kɛ̀ dɛɛ̀ te kòo mɔ̀kɛ muwɛ̃rímú kɛ dɔɔri tidiɛtì.
15 Kɛ̀ bɛ̀mɑbɛ̀ ntú: Edii nwe Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò diɛwè.
Kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ tu: Kuyie mpɑ̃ɑ̃nɑ́ɑǹtì nɑ́ɑǹtò mɔù nwe kòo dònnɛ̀ bɛtɔbɛ̀ do dòmmɛ̀.
16 Edɔti tì kèè dìì mɔ̀nnì kɛ dɔ̀: N sòò kùɔ wèè Isɑ̃ɑ̃ weè wɛ̃tɛ kɛ yɑ̃̀ńtɛ́.
17 Kɛ yɛ̃́ dɛ kóo Edɔti weè do pĩ̀ḿmɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ kɛ́boú, kɛ́kpetínnɛ́. Edɔti do fìètɛ o nɑntɛ̀ Fidipu pokù Edodiyɑti nwe kɛ́puokɛ. 18 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ o nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Dɛ̀ í wenni kɛ dò nhɑ́ puokɛ ɑ nɑntɛ̀ pokù. 19 Kɛ̀ Edodiyɑti miɛkɛɛ pɛikɛ Isɑ̃ɑ̃ kòo nwɑnti kɛ bo ò kùɔ, ò mɛ nyí nnɑ, 20 kɛ yɛ̃́ Edɔti do démɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ koò kɑ̃nkɛ́, kɛ yɛ̃́ kɛ dò nhò tu onìtì wèè dɔ̀ɔ̀ri Kuyie ndɔ́ dɛ̀ kɛ kpɑ mɛyɛi. Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ níí nnɑ́ɑ́ nkɛ̀ dɛ̀ɛ ò di kòo bɑɑ nɛ́ ndɔ́ kɛ́ nhò kèḿmú.
21 Kɛ̀ diyiè mɑrì nɛ́ mbo Edodiyɑti yóó díínnɛ̀ dì kɛ́dɔɔ̀ ò mɛ̀ ndɔ́mɛ̀. Kɛ̀ Edɔtii ɑ̃nnɛ́ o pɛitɛ́yiè kó dibɑnni, kɛ́yú bɛnitidiɛbɛ̀ o ɛì kɔbɛ nɛ̀ bɛhɑ̃ɑ̃pɔ̀mbɛ̀ iwɛ̃ĩ yɛmbɛ̀, nɛ̀ Kɑdidee ɛkɛ̀ kó bɛkótíbɛ̀. 22 Kɛ̀ Edodiyɑti kóo sɑpɑ̀ɑ̀ ntɑ bɛ̀ kɑ̀ri dɛ̀, kɛ́hɑɑ́ kɛ̀ dɛ̀ɛ nɑrikɛ Edɔti nɛ̀ ò yu bɛ̀, kòo kpɑ̀ɑ̀tì Edɔtii bɛ́i nkɛ dɔ̀: Osɑpɑ̀ɑ̀ m bekɛ ɑ dɔ́ dɛ̀, m bo dɛ̀ ndɑ duɔ́.
23 Bɑ́ kɛ̀ n kpɑ̀tì kó dikéè ndi, m bo dɑ duɔ́. Míì mɛ nyɛ̃.
24 Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ nyɛ̀ kɛ́bekɛ o yɔ̃ kɛ dɔ̀: M bo ò bekɛ bɑ? Kòo ò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Bekɛ we Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi yuu.
25 Kòo sɑpɑ̀ɑ̀ nwɛ̃tɛ mɛcɑ̃ɑ̃ nkɛ́tɑ okpɑ̀ɑ̀tì kɑ̀ri dɛ̀, kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: N dɔ́ ɑ́ ɑ̃nnɛ́ bɑ̀mbɑ̀ mmiɛ Isɑ̃ɑ̃ yuu ndi dibuu miɛkɛ kɛ́ n duɔ́.
26 Kòo kpɑ̀ɑ̀tì yɛ̀mmɛ̀ɛ cɑɑ̀rɛ̀, ò mɛ nyí ndɔ́ kɛ́yetɛ kɛ yɛ̃́ ò diɛmmɛ̀ kɛ bɛ́i nho nɛ́pobɛ̀ ììkɛ̀. 27 Kòo kpɑ̀ɑ̀tìi pɑ̃̀nkɛɛ tɔ̃ nkuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkù kɛ́ kù nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Kɔtɛ dikpetíntou kɛ́ n tɔní Isɑ̃ɑ̃-Bɑtiisi yuu. 28 Kɛ̀ kuhɑ̃ɑ̃pɔ̀nkùu kɔtɛ kɛ́féútɛ́ Isɑ̃ɑ̃ kɛ́ɑ̃nnɛ́ o yuu dibuu miɛkɛ kɛ́kɔtɛnní kɛ́ dì duɔ́ nhosɑpɑ̀ɑ̀ nkòo di duɔ́ nho yɔ̃. 29 Kɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tì kèè, kɛ́kɔtɛ kóò tùótɛ́ kɛ́kũnnɛ́.
Yesu dɔ̀ɔ̀mɛ̀ tidiɛtì kɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ nɛ̀ siyĩĩ sinùmmù kɛ̀ dɛ̀ɛ sṹṹ
(Wéntɛ́ Mɑtie 14:13-21 nɛ̀ Duku 9:10-17 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 6:1-14)
30 Kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ wɛ̃tɛní kɛ́tíí mbɛmɔu Yesu borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ bɛ̀ dɔ̀ɔ̀ dɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ nɛ̀ bɛ̀ nɑ̀kɛ́ tìì kó dimɑ̀ɑ̀. 31 Kòo bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti ítɛ́nɛ̀ kɛ́kɔtɛ mɛkɛntímɛ̀ kɛ̀ dí om̀pɛ̀ sɑ́m̀pɔ́. Kɛ yɛ̃́ bɛnìtìbɛ̀ do sũmɛ̀ kɛ̀ biɛ nkɔ̀rìní kɛ̀ bɛtɔbɛ̀ iiti bɑ́ bɛ̀ í mpɛ̀tɛ́ mɛfíè nkɛ bo di.
32 Kɛ̀ bɛ̀ɛ tɑ kudɑbɛkù kɛ bo kɔtɛ dibòrì mɑrì dìì ciɛ́. 33 Bɛ̀ kérí dìì mɔ̀nnì kɛ̀ tipíìtì timɔu kɔbɛɛ bɛ̀ yɑ̀, kɛ́ bɛ̀ bɑntɛ́, kɛ́cokɛ́ bɛ nɑɑ̀cɛ̀i, kɛ́ bɛ̀ diɛ́nnɛ̀ dɛ bíɛ́kɛ̀.
34 Yesu cùtɛ́ní dìì mɔ̀nnì kudɑbɛkù kɛ́yɑ̀ ditĩ̀nnì diɛrì kɛ̀ mɛsémmɛ̀ɛ ò pĩ nnɛ̀ dɛ kó bɛnìtìbɛ̀, kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do dòmmɛ̀ ipe ìì kpɑ inyi ocɛ̃nti, kòo pɑ̃̀nkɛ mbɛ̀ tiè Kuyie nnɑ́ɑǹtì pɛ́u. 35 Diyiè dèè dìì mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ kɔtɛní o borɛ̀ kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti bo dikpɑ́ɑ̀ cuokɛ̀ nkɛ diɛ nkɛ̀ diyiè diɛ nkɛ dèè. 36 Cíɛ mbɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ dɛpɑɑ nkó sicɛ̃́ĩ nɛ̀ sihɛkɛsí sìì dɛ̀ tɔ̀kɛ́ kɛ́dontɛ́ kɛ́di.
37 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: Díndi di mɔ́mmɔmbɛ duɔ́nɛ̀ bɛ kɛ̀ bɛ̀ɛ di. Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò tɛ̃̀ńnɛ́ kɛ dɔ̀: A dɔ́ ti kɔtɛ kɛ́dontɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ yɛwe sikɔusìdɛ́ (200) tɔ̃mmú díítí nyi kɛ́ bɛ̀ duɔ́nɑ́ɑ̀?
38 Kɛ̀ Yesu bɛ̀ bekɛ kɛ dɔ̀: Di mɔkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀dɛ? Kɔtɛnɛ̀ kɛ́yɑ̀. Kɛ̀ bɛ̀ɛ kɔtɛ kɛ́yɑ̀ bɛtɔbɛ̀ kɛ́wɛ̃tɛní kóò nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Ti mɔkɛ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù ndi nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì.
39 Kɛ̀ Yesu dɔ̀: Kɑnnɛnɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ timúsũ̀ũ̀tì ĩ́nkɛ̀ yɛtĩ̀rɛ̀ yɛtĩ̀rɛ̀. 40 Kɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ kɑ̀nnɛ biɛ ntɛkɔ̀ùtɛ̀ kɔ̀ùtɛ̀, bɛtɔbɛ̀ sipísìnùmmù nùmmù. 41 Kɛ̀ Yesu túótɛ́ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀nùmmù bɛmbɛ nɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì sinsi kɛ́bɔ́útɛ́ kɛĩ́nkɛ̀ kɛ́sɑ̃ntɛ Kuyie, kɛ́deè kɛ́ mbɛ̀ wɛ́ú, kɛ duɔ̀ nho tɑncɔ́ùmbɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ toti bɛnìtìbɛ̀, kɛ́ bɛ̀ totínɛ̀ siyĩĩ sìdɛ́sì sinsi bɛmɔu. 42 Kɛ̀ bɛ̀ɛ cɑ́ɑ́kɛ́ bɛmɔu kɛ́nsɑ̀nnɛ̀. 43 Kɛ̀ yɛpɛ̃́ɛ̃̀wɛ́tíyɛ̀ɛ súɔ́ nkɛ́píɛ nyɛmɔ́mmùyɑ́kɛ̀ tɛpíítɛ̀ nɛ̀ yɛ̀dɛ́ɛ̀ kɛ̀ Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɔ nɛ̀ siyĩĩ sìì sùɔ́. 44 Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ do cɑ̀ɑ́kɛ́ dɛ kóò pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ bɛ̀ do bo sikɔupísìnùmmù (5000) ndi.
Yesu do kérímɛ̀ mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀
(Wéntɛ́ Mɑtie 14:22-33 nɛ̀ Isɑ̃ɑ̃ 6:16-21)
45 Dɛ kó difɔ̃nkúò kɛ̀ Yesu duɔ́ nkòo tɑncɔ́ùmbɛ̀ɛ tɑ kudɑbɛkù kɛ bo niitɛ́ kɛ́séntɛ́ mɛniɛ nyɑ́ɑ̀ Bɛtisɑidɑɑ bíɛ́kɛ̀ kɛ̀ wenwe nkpɑɑ́ kɛ cíɛnko bɛnìtìbɛ̀. 46 Ò bɛ̀ cíɛ ndìì mɔ̀nnì kɛ́deè kɛ́dekɛ ditɑ̃rì ĩ́nkɛ̀ kɛ bo bɑ́ntɛ̀ nKuyie. 47 Dɛ̀ bììtɛ dìì mɔ̀nnì kɛ sɔ̃́ nkudɑbɛkù kɑ̃̀ɑ̃́kɛ́ mɛniɛ ncuokɛ̀ kɛ̀ Yesu kpɑɑ́ diyɑ́ɑ̀ o mɑ́ɑ̀, 48 kɛ́bɑntɛ́ o tɑncɔ́ùmbɛ̀ mɑ̀ùnɛ̀mɛ̀ kuyɑɑkù kɛ yɛ̃́ kù do fuutinímɛ̀ bɛ ììkɛ̀ bíɛ́kɛ̀ nkɛ, kukṹnwentóo mɔ̀nnì kɛ̀ Yesu nkéróo bɛ bíɛ́kɛ̀ kɛ ceǹtì mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀, kɛ ndɔ́ kɛ nɑ mbɛ̀ pɛ̃ɛ̃tɛ́. 49 Kɛ̀ bɛ̀ɛ ò yɑ̀ kòò kèríní mɛniɛ nyĩ́nkɛ̀ kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ ndò ndibɔɔ̀ mɑrì ndi, kɛ̀ bɛ̀ɛ kuɔ́nko mɛdiɛ̀. 50 Kɛ yɛ̃́ bɛ̀ do ò yɑ̀mɛ̀ kɛ̀ kufɔ̃wɑɑ́ mbɛ̀ ɑutɛ́, kɛ̀ Yesu bɛ̀ nɑ̀kɛ́ kɛ dɔ̀: Di bɑ́ nyĩɛ̃̀kù, kufɔ̃wɑɑ́ mbɑ́ɑ́ di pĩ́ mínwe.
51 Kòo tɑroo bɛ borɛ̀ kudɑbɛkù miɛkɛ kɛ̀ kuyɑɑkùu cómmú, kɛ̀ dɛ̀ɛ di Yesu tɑncɔ́ùmbɛ̀ mɛdiɛ̀ 52 bɑ́ nɛ̀ ò do mɛ ndɔ̀ɔ̀mɛ̀ tidiɛtì kɛ̀ pɛ̃́ɛ̃̀bɛ̀ɛ sṹṹ kɛ̀ bɛ yɛ̀mmɛ̀ bɑɑ ńkpeńnì. Bɛ̀ í nnɑ kɛ́bɑntɛ́.
Bɛmuɔmbɛ do kɑ́ɑ́mmɛ̀ Yesu yɑɑ̀bòrì kɛ miɛrí
(Wéntɛ́ Mɑtie 14:34-36)
53 Bɛ̀ sèńtɛ́ dìì mɔ̀nnì mɛniɛ nkɛ́tuɔkɛ Sennɛsɑrɛti kó kɛtenkɛ̀, kɛ́pítínnɛ́ bɛ dɑbɛkù. 54 Bɛ̀ yɛ̀nní dìì mɔ̀nnì kudɑbɛkù kɛ̀ bɛnìtìbɛ̀ɛ bɑntɛ́ Yesu, 55 kɛ́nkɔrì tipíìtì timɔu kɛ́ntɔu bɛmuɔmbɛ nɛ̀ bɛ dúɔ̀ kɛ kɔrìnko o borɛ̀, kɛ̀ bɛ̀ kèè kòò bo dɛ̀ bɛ̀ɛ bɛ̀ kɔ̀tɛnko. 56 Bɑ́ kɛ̀ Yesu kɔ̀tɛ kùù píkù sihɛkɛsí yoo yɛhɛkɛ̀ yoo dɛpɑɑ, bɛnìtìbɛ̀ ńtɔuo bɛmuɔmbɛ kɛ dɔunko yɑɑ́rɛ̀ koò bɑ̀ɑ́ nkɛ tú wèe yóu kɛ̀ bɛ̀ɛ kɑ́ɑ́kɛ́ bɑ́ o yɑɑ̀bòrì fũ̀ɔ̃̀. Bɛ̀ɛ̀ kó dimɑ̀ɑ̀ ò kɑ̀ɑ́ nkɛ̀ bɛ̀ mmiɛrí.