1 Голова ж сказаного - Такого маємо Архиєрея, що сїв по правиції престола величчя на небесах, 2 служителя святинї і скинї істинної, котру поставив Господь, а не чоловік. 3 Всякий бо архиєрей поставляєть ся, щоб приносити дари і жертви; тим треба й Сьому що мати, щоб принести. 4 Бо коли б Він був на землї, не був би священиком, (де) в священики, що приносять по закону дари, 5 котрі служать образу і тїнї небесного, яко ж глаголано Мойсейові, як хотїв зробити скиню. “Гледи бо”, рече, “зроби все по взору, показаному тобі на горі.” 6 Тепер же (Христос) лучче знарядив служеннє, на скілько Від посередник луччого завіту, котрий на луччих обітницях узаконив ся. 7 Бо коли б первий той був без пороку, не шукалось би місця другому. 8 Докоряючи бо їх глаголе: “Ось ідуть днї, глаголе Господь, і зроблю з домом Ізраїлевим і з домом Юдовим завіт новий, 9 не по завіту, що вробив я з отцями вашими, того дня, як узяв я їх за руку, щоб вивести їх із землі Єгипецької: бо вони не пробували в завітї моїм, і я занедбав їх, глаголе Господь. 10 Тим се завіт, котрий: зроблю дому Ізраїлевому по тих днях, глаголе Господь: Давши закони мої в думку їх, і на серцях їх напишу їх, і буду їм Бог, а вони будуть мені народ. 11 І не вчити ме кожен ближнього свого, і кожен брата свого, говорячи: Познай Господа; бо всї знати муть мене від малого та й до великого між ними. 12 Тим що милостив буду на неправди їх, і гріхів їх і беззаконий їх не згадувати му більше.” 13 А що глаголе: “новий”, то обветшив первого; що ж обветшало і зстарілось, те близьке зотлїння.