Від Марка.
13.
І, як виходив з церкви, каже Йому один з учеників Його: Учителю, дивись, яке камінне і яка будівля. 
А Ісус, озвавшись, рече йому: Чи бачиш сю велику будівлю? не зоставить ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано. 
А як сидів на горі Оливній, на впроти церкви, питали Його на са мотї Петр, та Яков, та Иоан, та Андрей: 
Скажи нам, коли се буде, й яка ознака, коли має все те скінчитись? 
Ісус же, озвавшись до них, почав глаголати: Остерегайтесь, щоб хто вас не звів. 
Багато бо приходити муть в імя моє, говорячи, що се я, і многих зведуть. 
Як же чути мете про войни та про слухи воєн, не трівожтесь: мусить бо стати ся; та ще не конець. 
Устане бо нарід на нарід і царство на царство, й буде трус по місцях і буде голоднеча та буча: се почин горя. 
Ви ж самі остерегайтесь: видавати муть бо вас у ради, й по школах будете биті, і перед воїводи та царі ставлені задля мене, на сьвідкуванне їм. 
І між усіма народами мусить перше проповідатись евангелия. 
Як же вести муть вас, видаючи, не дбайте заздалегідь, що казати мете, анї надумуйтесь, а, що дасть ся вам тієї години, те й промовляйте: не ви бо промовляєте, а Дух сьвятий. 
Видавати ме ж брат брата на смерть, і батько дитину; і вставати муть дїти на родителїв, та й убивати муть їх. 
І ненавидіти муть вас усї задля імя мого; хто ж витерпить до останку, той спасеть ся. 
Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори; 
хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї; 
і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою. 
Горе ж важким і годуючим під той час! 
Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою. 
Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде. 
І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротив днї. 
І, тодї коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або: Дивись, он; де йміть віри. 
Постануть бо лжехристи і лжепророки, й давати муть ознаки та дива, щоб звести, коли можна, й вибраних. 
Ви яг гледїть: ось я наперед сказав вам усе. 
Тільки ж у ті днї, після горя того, сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, 
і зорі з неба падати муть, і сили, що на небесах, захитають ся. 
І тоді побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах, з силою великою і славою. 
І тодї пішле ангели свої, і позбирає вибраних своїх од чотирох вітрів, од кінця землї до кінця неба. 
Від смоківницї ж возьміть собі приклад: Коли все віттє її мягке стане та пустить листе, знайте, що близько лїто. 
Так і ви: як побачите, що се стало ся, знайте, що близько, під дверима. 
Істино глаголю вам: Що не перейде рід сей, доки все це станеть ся. 
Небо й земля перейдуть, слова ж мої не перейдуть. 
Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели, що на небі, нї Син, тільки Отець. 
Гледїть, пильнуйте й молїть ся, не знаєте бо, коди пора. 
Як чоловік, що від'їжджає, зоставивши господу свою і давши слугам своїм власть, і кожному діло його, а воротареві звелів, щоб пильнував. 
Оце ж пильнуйте: (не знаєте бо, коли пан господи прийде, увечері, чи опівночі, чи в півні, чи вранці;) 
щоб, прийшовши несподівано, не знайшов вас сплячих. 
Що ж я вам глаголю, усім глаголю: Пильнуйте.