До євреїв.
7.
Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його; 
котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою), 
без батька, без матери, без родоводу; нї почину днїв, ні конця життя немаючи, уподоблений же Сину Божому, пробував священиком вічно. 
Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного. 
Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно. 
Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив. 
Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся. 
І тут беруть десятини люде, що мруть, а там - той, про кого сьвідчить ся, що він живе. 
І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини. 
Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек. 
Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященствб (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся? 
Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути. 
Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї. 
Явно бо, що з коліна Юдового вийшов Господь наш, а про се коліно Мойсей об сьвященстві нічого не сказав. 
І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встав инший сьвященик, 
котрий не по закону заповіді тілесної постав, а по силї життя незотлїнного. 
Сьвідкув бо: “Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиеедековому.” 
Стало ся ж знищеннє попередньої заповіді за її неміць і невжиточність. 
Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога. 
І на скілько воно не без клятьби, 
(ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него. “Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому”) 
на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус. 
І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати; 
сей же, через те, що пробував по вік, непереходяче має сьвященство 
Тимже і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них. 
Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, 
котрий не має по всі днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за дюдські: се бо зробив заразом, себе принїсши. 
Закон бо людей поставляв архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.