Псалми.
44.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Повчання синів Корея. Пісня кохання. 
Зворушилося моє серце від слова прекрасного, я виконаю свій твір для царя. Язик мій – тростина вправного писця. 
Ти став найгарнішим серед усіх синів людських, благодать вилилась на вуста твої, тому Бог благословив тебе навіки. 
Підпережи, о могутній, свої стегна мечем, славою твоєю й величчю! 
І в такому величному вбранні своєму переможно мчися верхи заради істини, смирення й правди. Нехай правиця твоя звершить грізні вчинки. 
Твої стріли нагострені – нехай впадуть під твої ноги народи, нехай вразять вони серця ворогів царя. 
Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства. 
Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів. 
Миром, алое й корицею пашіють усі твої шати; із палаців, прикрашених слоновою кісткою, струни арф тебе радують. 
Серед придворних шляхетних жінок твоїх – доньки царів. Стоїть цариця по твоїй правиці – уся в щирому золоті з Офіру. 
Послухай-но, донько, обміркуй і ось до чого прихили твоє вухо: забудь народ твій і дім твого батька, 
і тоді цар зажадає твоєї краси, адже він – твій володар, тож вклонися йому. 
Тоді донька Тируприйде з дарами й багатії з народу твого шукатимуть прихильності твоєї. 
Уся слава доньки царя – усередині покоїв, її одяг гаптований золотом. 
У вишиваних шатах ведуть її до царя; весільних подруг підводять до тебе услід за нею, о царю. 
Ведуть їх із радістю й веселощами, вони входять до палацу царя. 
Замість предків твоїх, о царю, будуть сини твої; Ти поставив їх князями по всій землі. 
Я зроблю так, що ім’я твоє пам’ятатимуть із роду в рід, тому народи прославлятимуть тебе повік-віків.