Псалми.
49.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу. 
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві. 
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує. 
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом: 
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві». 
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! Села 
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог. 
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною. 
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар. 
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів. 
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною. 
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює. 
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів? 
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці. 
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш». 
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити? 
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе? 
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку. 
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи. 
Сидиш на суді, намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне. 
Ти чинив це, а Я мовчав, тому уявив ти собі, що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю звинувачення перед очима твоїми. 
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав вас, і не буде кому врятувати. 
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу правди, покажу Я спасіння Боже».