Псалми.
71.
Про Соломона. Боже, даруй Твоє правосуддя цареві і праведність Твою – синові царя. 
Нехай судить він народ Твій справедливо й страдників Твоїх – чесно. 
Нехай гори принесуть народові мир, а пагорби – праведність. 
Нехай судить він пригнічених народу, врятує дітей бідняків і вразить гнобителя. 
Будуть боятися Тебе, аж поки сонце і місяць існують, із роду в рід. 
Нехай зійде він як дощ на покіс, як рясний дощ, що зрошує землю. 
У дні його нехай процвітає праведник і мир великий не припиняється, аж поки місяць не згасне. 
Він пануватиме від моря й до моря і від ріки аж до країв землі. 
Схилять перед ним коліна мешканці пустель, і вороги його лизатимуть пил. 
Царі Таршишу й віддалених берегів платитимуть йому данину, царі Шеви і Севи піднесуть дари на знак покори. 
І вклоняться йому всі царі, усі народи служитимуть йому. 
Бо врятує він бідного, коли той волатиме, і пригніченого, у якого немає помічника. 
Він милість виявить убогому й бідняку і врятує душі злидарів. 
Викупить душі їхні з-під влади насильства, адже кров їхня буде дорогоцінна в очах його. 
Нехай він живе довго, і нехай дано йому буде золото Шеви. Нехай моляться за нього завжди, нехай цілий день благословляють його! 
Нехай пшениці буде вдосталь на землі; на вершинах пагорбів нехай коливається колосся, немов на Лівані, і люд рясніє в містах, немов трава на землі. 
Нехай ім’я його перебуває вічно, аж поки існує сонце. Через нього благословенними будуть усі народи; вони вважатимуть його тим, що щастя приносить. 
Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який один лиш творить чудеса! 
Благословенне ім’я слави Його повік, і вся земля наповниться Його славою! 
Завершилися молитви Давида, сина Єссеєвого.