Псалми.
117.
Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя. 
Нехай скаже Ізраїль: «Бо навіки Його милосердя!» 
Нехай скаже дім Ааронів: «Бо навіки Його милосердя!» 
Нехай скажуть ті, що бояться Господа: «Бо навіки Його милосердя!» 
Із тісноти покликав я Господа – Господь відповів мені, вивів мене на просторе місце. 
Господь зі мною – не боятимуся! Що зробить мені людина? 
Господь зі мною, щоб допомагати мені – буду дивитися переможно на моїх ненависників. 
Краще захисту шукати в Господа, ніж надіятися на людину. 
Краще захисту шукати в Господа, ніж надіятися на шляхетних мужів. 
Усі народи оточили мене, та іменем Господнім я знищив їх. 
Оточили мене, обступили з усіх боків, та іменем Господнім я знищив їх. 
Оточили мене, як бджоли, та згасли, немов вогонь у терені: іменем Господнім я знищив їх. 
Ти штовхнув мене, вороже, так сильно, щоб я впав, та Господь допоміг мені. 
Сила моя і пісня моя – Господь; Він став моїм спасінням. 
Голос радості й перемоги в наметах праведників: правиця Господня діє могутньо! 
Правиця Господня піднята вгору, правиця Господня діє могутньо! 
Не помру, але буду жити й розповідати про діяння Господа. 
Господь покарав мене тяжко, та не віддав мене на смерть. 
Відчиніть мені брами правди, я увійду до них, прославлю Господа. 
Це брама Господня, у яку входять праведні. 
Прославлю Тебе, бо Ти відповів мені й став моїм спасінням. 
Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем! 
Від Господа це було, як дивно це в очах наших! 
Цей день створив Господь: веселімося й радіймо сьогодні! 
О Господи, врятуй же, о Господи, даруй нам успіх! 
Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа! Благословляємо вас із дому Господнього! 
Бог – це Господь, і Він осяяв нас. В’яжіть мотузками жертву святкову, ведіть до рогів жертовника. 
Ти – мій Бог, і я прославлю Тебе. Боже мій, я величатиму Тебе. 
Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя.