Псалми.
131.
Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його, 
коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому Богові Якова: 
«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа, 
не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання, 
аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового Бога». 
Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара. 
Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя. 
Повстань, Господи, прийди до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї. 
Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають. 
Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця. 
Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «Нащадка від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол. 
Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть». 
Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому: 
«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його. 
Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом. 
Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати. 
Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві. 
Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».