Матвія.
15.
Тоді деякі фарисеї та книжники з Єрусалима підійшли до Ісуса й запитали: 
―Чому Твої учні порушують звичай наших батьків? Вони їдять, не помивши своїх рук. 
Він же відповів їм: ―А чому ж ви порушуєте заповідь Божу через ваш звичай? 
Адже Бог сказав: «Шануй батька та матір»,а також: «Той, хто зневажає батька або матір, нехай буде покараний смертю!» 
Ви ж говорите, що той, хто скаже батькові або матері: «Те, чим я міг би допомогти тобі, – дар Богові», 
той може не шанувати своїх батьків. Так ви скасували Слово Боже через свій звичай. 
Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, коли казав: 
«Цей народ шанує Мене лише устами, а серце його далеко від Мене. 
Даремно вони поклоняються Мені, навчаючи людей людських заповідей». 
Покликавши народ, Ісус промовив до них: «Слухайте та зрозумійте! 
Не те, що входить в уста, оскверняє людину, але те, що виходить з уст, оскверняє людину». 
Тоді учні підійшли до Нього й сказали: ―Чи знаєш, що фарисеї образилися, почувши ці слова? 
Ісус відповів: ―Кожна рослина, яка не була посаджена Моїм Небесним Отцем, буде викоренена. 
Облиште їх, вони сліпі поводирі сліпців. Якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму. 
Петро у відповідь сказав: ―Поясни нам цю притчу. 
Тоді Ісус запитав: ―Невже ви ще не розумієте? 
Не знаєте, що все, що входить в уста, потрапляє в шлунок і виходить геть? 
А те, що виходить з уст, походить із серця, саме це й оскверняє людину. 
Бо з серця виходять погані думки, вбивства, перелюб, статева розпуста, крадіж, неправдиві свідчення та богохульство. 
Саме це оскверняє людину, а їсти немитими руками не оскверняє людини. 
Вийшовши звідти, Ісус пішов до земель Тира й Сидона. 
І ось прийшла до Нього одна жінка-ханаанеянка з тієї землі. Вона казала благаючи: ―Господи, Сину Давида, змилуйся наді мною! Моя донька одержима злим духом. 
Але Ісус нічого не відповів їй. Тоді підійшли Його учні та благали Його, кажучи: ―Допоможи їй та відпусти, бо вона йде за нами й кричить. 
У відповідь Він сказав: ―Я посланий лише до загиблих овець народу Ізраїля. 
Вона ж, підійшовши, вклонилася Йому та сказала: ―Господи, допоможи мені! 
Він же відповів: ―Не годиться брати хліб від дітей та кидати щенятам. 
Проте вона сказала: ―Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх господарів. 
Тоді Ісус відповів їй: ―О жінко, твоя віра велика! Нехай станеться, як ти бажаєш. І тієї ж миті її донька була зцілена. 
Відійшовши звідти, Ісус пішов до Галілейського моря, зійшов на гору й сів там. 
І прийшло до Нього багато людей, які мали з собою кривих, сліпих, калік, німих та багатьох інших хворих. Вони поклали їх біля Його ніг, і Він зцілив їх. 
Побачивши, що німі розмовляють, криві стають здоровими, каліки ходять і сліпі бачать, люди дивувались та прославляли Бога Ізраїлевого. 
Ісус же покликав Своїх учнів та сказав: ―Жаль Мені цих людей, тому що вже три дні залишаються зі Мною й не мають, що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, щоб не ослабли в дорозі. 
Учні спитали Його: ―Звідки в пустелі нам взяти стільки хліба, щоб нагодувати такий натовп? 
Ісус сказав їм: ―Скільки маєте хлібів? Вони відповіли: ―Сім і декілька малих рибин. 
Він звелів людям сісти на землю. 
Потім узяв сім хлібів та рибу, подякував, розламав та дав учням, а учні роздали людям. 
Усі їли та наситились. І зібрали сім повних кошиків залишків. 
Тих, хто їв, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей. 
Відпустивши людей, Ісус сів у човен та відплив до землі Магадана.