Луки.
12.
Тим часом зібралися тисячі людей, так що тиснули одне одного. Ісус почав говорити в першу чергу до учнів: ―Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство. 
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і нічого таємного, що не стало б відомим. 
Тому все, що ви казали в темряві, буде почуте при світлі, і все, що говорили на вухо в окремій кімнаті, буде проповідуватися з дахів. 
Кажу вам, Моїм друзям: не бійтеся тих, хто, вбиваючи тіло, потім більш нічого заподіяти не може. 
Я вкажу вам, Кого треба боятися: бійтеся Того, Хто, вбивши, має силу кинути до Геєни. Так, кажу вам: Цього треба боятися. 
Чи не продаються п’ять горобців за два асарії? І все ж, жоден із них не забутий Богом. 
А на вашій голові навіть волосся пораховане. Не бійтеся: ви набагато цінніші за горобців. 
Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими. 
Але того, хто зречеться Мене перед людьми, зрікусь і Я перед ангелами Божими. 
Кожному, хто скаже слово проти Сина Людського, проститься, але тому, хто богохульствує проти Святого Духа, не проститься. 
Коли поведуть вас на суд у синагоги, до керівників та до влад, не турбуйтеся про те, як вам відповідати й що говорити, 
бо в той час Дух Святий навчить, що треба говорити. 
Хтось із натовпу сказав Йому: ―Учителю, скажи моєму братові, щоб розділив зі мною спадщину. 
Він відповів: ―Чоловіче, хто поклав Мене суддею або посередником між вами? 
Далі промовив до них: ―Дивіться уважно та стережіться всякої жадібності, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку. 
Ісус розповів їм притчу: ―В одного заможного чоловіка гарно вродила земля. 
І він почав міркувати, кажучи сам до себе: «Що мені робити? Немає куди зібрати мій врожай». 
І сказав: «Ось що я зроблю: зруйную старі амбари та збудую більші, і в мене буде достатньо місця, щоби зібрати все зерно та все моє добро. 
Тоді я скажу моїй душі: „Тепер у тебе багато добра на багато років! Відпочивай, їж, пий та веселися“». 
Але Бог відповів: «Безумцю! Цієї ж ночі заберуть у тебе душу твою. Кому дістанеться те, що ти приготував?» 
Так станеться з кожним, хто збирає для себе й не багатіє в Бога. 
Потім Він промовив до своїх учнів: ―Тому Я кажу вам: не турбуйтеся про життя – що будете їсти, ні про тіло – що будете вдягати. 
Бо життя більше за їжу, а тіло – за одяг. 
Погляньте на воронів: вони не сіють і не жнуть, не мають скарбниць та амбарів, і все ж Бог їх годує. Наскільки ж ви цінніші за цих птахів! 
І хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту хоч лікоть? 
Якщо ви навіть і найменшого зробити не можете, чому турбуєтесь про інше? 
Подивіться, як ростуть лілії: вони не працюють і не прядуть. Та Я кажу вам: навіть Соломон у всій своїй величі не одягався так, як будь-яка з них. 
Якщо ж Бог так одягає траву на полі, котра сьогодні є, а завтра буде кинута у вогонь, то наскільки краще Він одягне вас, маловіри? 
Не шукайте, що вам їсти та пити, і не турбуйтеся про це. 
Бо все це язичники цього світу шукають, але ваш Отець знає, що потребуєте. 
Краще шукайте Царства Його, а все це додасться вам. 
Не бійся, мале стадо, бо Отець ваш із радістю дає вам Царство. 
Продавайте майно ваше й давайте милостиню. Робіть собі гаманці, котрі не зношуються, – невичерпний скарб на небі, куди злодій не закрадається і де міль не точить. 
Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце. 
Будьте завжди готові – одяг підперезаний та світильник запалений. 
Будьте подібні до людей, що чекають на повернення свого господаря з весілля, щоб, коли він прийде й постукає, негайно відчинити йому. 
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що вони пильнують. Істинно кажу вам: тоді він сам, підперезавшись, посадить їх за стіл та, підійшовши, буде служити їм. 
І якщо він прийде о другій або о третій сторожі, блаженні ті, кого він знайде так само. 
Тож знайте, що якби господар дому знав, о якій сторожі приходить злодій, він не дозволив би вдертися до свого дому. 
І ви будьте готові, бо Син Людський прийде тієї години, про яку й не думаєте. 
Тоді Петро сказав: ―Господи, Ти говориш цю притчу нам чи всім? 
Господь відповів: ―Хто вірний та розумний управитель, якого господар поставив над іншими своїми слугами, щоб давав їм їжу вчасно? 
Блаженний той раб, якого господар знайде, що він так робить. 
Істинно кажу вам: він поставить його над усім своїм майном. 
Але якщо той раб скаже у своєму серці: «Мій господар запізнюється!» – і почне бити слуг та служниць, їсти, пити та напиватись, 
господар того раба прийде того дня, коли він не сподівається, і о тій годині, якої не знає. Він розітне його та призначить йому місце разом із невірними. 
Той раб, котрий знав волю господаря свого й не підготувався, ані не зробив того, чого господар бажав, буде сильно побитий. 
А той, хто, не знаючи, зробив щось достойне покарання, буде побитий менше. Від усякого, кому багато дано, багато вимагатимуть, і кому багато повірено, з того більше й спитають. 
Я прийшов кинути вогонь на землю, і як Я прагну, щоб він вже розгорівся! 
Я маю хреститися хрещенням, і як Мені важко, поки це не здійсниться. 
Ви вважаєте, що Я прийшов принести мир на землю? Ні, кажу вам, а розділення! 
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділяться: троє проти двох, і двоє проти трьох. 
Будуть розділені: батько проти сина й син проти батька; мати проти доньки й донька проти матері; свекруха проти невістки й невістка проти свекрухи. 
Він промовив до народу: ―Коли ви бачите хмару, яка здіймається на заході, то відразу кажете: «Буде дощ», і так стається. 
А коли південний вітер віє, кажете: «Буде спека», і так стається. 
Лицеміри! Вигляд землі та неба вмієте розпізнавати, так чому ж цей час не розпізнаєте? 
Чому ви самі не розсудите, що є справедливе? 
Коли ти йдеш зі своїм супротивником до правителя, то доклади зусиль для того, щоб ще в дорозі примиритися з ним, аби він не повів тебе до суду, а суддя не віддав тебе до рук стражника, і стражник не кинув тебе до в’язниці. 
Кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не заплатиш усе до останньої лепти.