Луки.
17.
Потім Ісус промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить спокуса. 
Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих. 
Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його. 
І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його. 
Апостоли сказали Господеві: ―Додай нам віри! 
Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас. 
Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?» 
А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?» 
Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ? 
Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити». 
Ідучи до Єрусалима, Ісус проходив між Самарією та Галілеєю. 
І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік 
та голосно прокричали: ―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами! 
Побачивши їх, Він сказав: ―Ідіть та покажіться священникам! І, коли вони йшли, очистилися. 
Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога. 
І припав лицем до ніг Ісуса, дякуючи Йому. Він був самарянином. 
Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять? 
Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові? 
Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе! 
Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. Ісус відповів: ―Царство Боже прийде непомітно. 
Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас. 
Потім Він промовив до учнів: ―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите. 
Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними! 
Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій. 
Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням. 
Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського: 
люди їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх. 
Так само, як було й за днів Лота: люди їли, пили, продавали, купували, садили, будували; 
але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх. 
Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться. 
Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад. 
Пам’ятайте про дружину Лота. 
Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже. 
Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено. 
Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено. 
Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать. 
Вони запитали: ―Де, Господи? Ісус відповів: ―Де буде тіло, там зберуться й орли.