Римлян.
6.
Що ж скажемо? Чи продовжимо грішити, щоб благодать примножилася? 
Зовсім ні! Якщо ми померли для гріха, то як можемо далі жити в ньому? 
Хіба ви не знаєте, що всі ми, що були хрещені в Христі Ісусі, були хрещені в Його смерть? 
Тож ми були поховані з Ним через хрещення в смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих через славу Отця, так і ми жили оновленим життям. 
Бо якщо ми об’єдналися з Ним такою ж смертю, як Його, ми, безумовно, будемо об’єднані з Ним таким же воскресінням. 
Ми знаємо, що наша стара людина була розіп’ята з Ним, щоб гріховне тіло було знищене і ми не були більше рабами гріха, 
бо той, хто помер, звільнений від гріха. 
І якщо ми померли з Христом, то віримо, що й житимемо з Ним. 
Бо ми знаємо, що Христос, воскреснувши з мертвих, більше не вмирає, смерть уже не панує над Ним. 
Адже Він помер один раз заради гріха; але тепер живий і живе для Бога. 
Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, але живими для Бога в Ісусі Христі, нашому Господі. 
Не дозволяйте гріху панувати у вашому смертному тілі, щоб ви не слухалися його пожадливостей, 
і не віддавайте жодної частини ваших тіл гріху як знаряддя неправедності, а скоріше віддайте себе Богові, як воскреслі з мертвих, і всі ваші тіла віддайте як знаряддя праведності. 
Адже гріх уже не пануватиме над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю. 
Що тоді? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні! 
Хіба ви не знаєте, що коли віддаєте себе комусь у рабство на послух, то стаєте рабами того, кому підкоряєтесь: чи то гріха, що веде до смерті, чи то послуху, що веде до праведності? 
Але дякувати Богові, що ви, хоча й були рабами гріха, від щирого серця послухалися того роду навчання, якому віддали себе. 
Ви були звільнені від гріха й стали рабами праведності. 
Я говорю по-людському через вашу людську обмеженість. Бо як раніше ви віддали частини вашого тіла на служіння нечистоті й беззаконню, щоб чинити беззаконня, так тепер віддайте себе на служіння праведності, що веде до святості. 
Коли ви були рабами гріха, ви були вільні від праведності. 
Яку ж користь ви мали тоді від учинків, за які тепер соромитесь? Ці вчинки призводять до смерті! 
Але тепер, коли ви звільнені від гріха й стали Божими рабами, маєте плід ваш, що веде до освячення, а в кінці – до вічного життя. 
Бо плата за гріх – смерть, а дар Божий – це вічне життя в Ісусі Христі, нашому Господі.