Послання до Ефесян.
1.
Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса. Святим в Ефесі та віруючим у Христа Ісуса. 
Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа. 
Благословенний Бог і Отець нашого Господа Ісуса Христа, Який у Христі благословив нас усяким духовним благословенням у небесних сферах. 
Адже Бог обрав нас у Ньому ще до створення світу, щоб ми були святими й непорочними перед Ним у любові. 
Він призначив нас заздалегідь для того, щоб усиновити Собі через Ісуса Христа, згідно з уподобанням Його волі, 
на похвалу слави Своєї благодаті, яку подарував нам у Своєму улюбленому Сині. 
У Ньому ми маємо відкуплення через Його кров, прощення гріхів згідно з багатством Його благодаті. 
Він надмірно примножив її між нами в усякій мудрості та розумінні, 
відкривши нам таємницю Своєї волі, яку Він замислив у Христі, відповідно до Свого волевиявлення, 
щоб здійснити її при сповненні часів і об’єднати в Ньому, у Христі, усе, що на небі та на землі. 
У Ньому ми стали обраними спадкоємцями, призначеними заздалегідь згідно з планом Того, Хто здійснює все за наміром Своєї волі, 
щоб ми – ті, які перші мали надію на Христа, – були на похвалу Його слави. 
У Ньому й ви, почувши Слово істини – Добру Звістку вашого спасіння – та повіривши в Нього, були запечатані обіцяним Святим Духом, 
Який є завдатком нашої спадщини для викуплення того, що належить Богові, на похвалу Його слави. 
Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса й про любов до всіх святих, 
не перестаю дякувати за вас, згадуючи вас у своїх молитвах, 
щоб Бог нашого Господа Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа мудрості й одкровення в Його пізнанні, 
просвітивши очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, якою є надія вашого покликання, яким є багатство слави Його спадщини у святих 
і якою є безмірна велич Його сили щодо нас, віруючих, згідно з дією могутності Його сили, 
що Він виявив у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши праворуч від Себе в небесних сферах 
вище від будь-якого начальства, авторитету, сили, володарювання та будь-якого даного імені, не тільки в цьому віці, але й у майбутньому. 
Він усе підкорив під Його ноги та дав Його Церкві як Голову над усім, 
Церкві, яка є Його тілом, повнотою Того, Хто наповнює все в усіх.