Ефесян.
5.
Отже, наслідуйте Бога, як улюблені діти, 
і живіть у любові, як і Христос полюбив нас і віддав Самого Себе за нас як дар і жертву, запашну та приємну Богові. 
А статева розпуста, усяка нечистота або ненаситність нехай навіть не згадуються серед вас, як і належить святим. 
Так само як і непристойна поведінка, порожні балачки або грубі жарти, які не є доречними, нехай краще у вас буде вдячність. 
Знайте ж, що жоден розпусник, нечистий чи жадібний до наживи, який, по суті, є ідолопоклонником, не має спадщини в Царстві Христа і Бога. 
Нехай ніхто не обманює вас пустими словами, бо через це приходить Божий гнів на синів непокори. 
Тому не ставайте їхніми спільниками, 
бо колись ви були темрявою, а зараз – світло в Господі. Живіть як діти світла, 
– адже плід світла полягає в усякій доброті, праведності та істині, – 
досліджуючи те, що до вподоби Господу, 
і не майте спільності з безплідними ділами темряви, але краще викривайте їх. 
Адже соромно навіть говорити про те, що вони роблять потайки. 
Усе те, що викривається світлом, стає явним, 
бо все явне є світлом. Тому сказано: «Прокинься, ти, що спиш, піднімися з мертвих, і Христос освітить тебе». 
Отже, зважайте на те, як ви живете, і поводьтеся не як немудрі, а як мудрі, 
цінуючи час, адже дні лукаві. 
Тому не будьте нерозумними, а вникайте в те, у чому полягає воля Господа. 
Не напивайтеся вина, в якому розпуста, але будьте сповнені Духом, 
розмовляючи між собою псалмами, гімнами й духовними піснями, співаючи та прославляючи Господа у вашому серці, 
завжди й за все дякуючи Богові й Отцю в ім’я Господа нашого Ісуса Христа. 
Підкоряйтеся одне одному в страху Христовім. 
Дружини, підкоряйтеся своїм чоловікам, як Господеві, 
адже чоловік – голова дружини, як і Христос – Голова Церкви, Він же – Спаситель тіла. 
І як Церква підкоряється Христу, так само й дружини мають підкорятися своїм чоловікам в усьому. 
Чоловіки, любіть своїх дружин так, як і Христос полюбив Церкву й віддав Себе за неї, 
щоб освятити її, очистивши обмиванням у воді за допомогою Слова, 
і щоб поставити її перед Собою як славну Церкву, без плям, зморшок чи чогось подібного, але святу й невинну. 
Так само й чоловіки повинні любити своїх дружин, як свої власні тіла. Той, хто любить свою дружину, любить самого себе. 
Адже немає нікого, хто б ненавидів своє тіло, але кожен годує його й турбується про нього, як і Христос про Церкву, 
тому що ми – частини Його тіла, «з Його плоті й кісток». 
«Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї, і будуть двоє одним тілом». 
Це велика таємниця, але я кажу про Христа й про Церкву. 
Отже, нехай кожен із вас любить свою дружину, як себе самого, а дружина нехай боїться свого чоловіка.