Послання до Колосян. 1. Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимофій. Святим та вірним братам у Христі, що в Колосах. Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця. Молячись за вас, ми завжди дякуємо Богу, Отцю нашого Господа Ісуса Христа, адже ми почули про вашу віру в Христа Ісуса й про любов, яку ви виявляєте до всіх святих через надію, яка зберігається на небесах для вас і яку ви почули раніше в Слові істини – Добрій Звістці, що дійшла до вас. Вона приносить плоди та зростає як у всьому світі, так і поміж вами з того дня, коли ви почули й пізнали Божу благодать в істині. Цього ви навчилися від Епафраса, який, як і ми, є улюбленим рабом та вірним служителем Христа для вас і який відкрив нам вашу любов у Дусі. Тому й ми з того дня, як почули про це, не припиняємо молитися за вас і просити, щоб ви були наповнені пізнанням Його волі в усій мудрості та духовному розумінні, щоб ви гідно жили перед Господом і в усьому Йому догоджали, приносячи плоди кожною доброю справою та зростаючи в пізнанні Бога; зміцнюючись усякою силою через могутність Його слави для досягнення стійкості й терпеливості у всіляких ситуаціях, з радістю дякуючи Отцеві, Який зробив вас гідними отримати частину спадщини святих у світлі. Він визволив нас від влади темряви та переніс у Царство Свого улюбленого Сина. У Ньому ми маємо відкуплення через Його кров – прощення гріхів. Він – образ невидимого Бога, Первісток усього творіння. Адже в Ньому створено все, що на небесах і на землі, видиме та невидиме: чи престоли, чи володарювання, чи начальства, чи авторитети – усе створено через Нього й для Нього. Він є перед усім, і в Ньому все тримається разом. Він є Головою тіла – Церкви. Він початок усього, Первісток серед воскреслих із мертвих, щоб в усьому Йому мати першість. Адже Богу було до вподоби, щоб у Ньому перебувала вся повнота й щоб через Нього примирити із Собою все, що на землі і на небі, уклавши мир через кров Його хреста. Ви колись були відчуженими й ворогами у вашому розумі через ваші погані вчинки. Але тепер Він примирив вас у Своєму людському тілі через смерть, щоб поставити вас святими, непорочними й невинними перед Собою, якщо ви залишитеся стійкими й утвердженими у вірі, не віддаляючись від надії Доброї Звістки, яку ви почули і яка була проповідувана всьому творінню під небом і служителем якої став я, Павло. Тепер я радію в стражданнях за вас і доповнюю в моєму тілі нестачу Христових страждань заради Його тіла, яким є Церква. Я став її служителем за Божим розпорядженням, яке було дане мені для вас, – сповнити Боже Слово, таємницю, яка була прихована впродовж віків і поколінь, але тепер відкрита Його святим. Бог захотів дати їм пізнати, яким є багатство слави цієї таємниці між язичниками: Христос у вас – надія слави! Його ми проповідуємо, наставляючи й навчаючи кожну людину з усією мудрістю, щоб представити кожну людину довершеною в Христі. Заради цього я завзято працюю, борючись Його силою, яка могутньо діє в мені.