1 Наостанку, брати, просимо й закликаємо вас у Господі Ісусі: оскільки ви отримали від нас настанови про те, як треба жити, щоб сподобатися Богові, – що ви й робите, – продовжуйте зростати в цьому ще більшою мірою. 2 Бо ви знаєте, які настанови ми дали вам від Господа Ісуса.

3 Адже це воля Божа, щоб ви освячувались і уникали розпусти, 4 щоб кожен із вас знав, як утримувати своє тіло у святості й честі, 5 а не в пристрасній похоті, як язичники, які не знають Бога. 6 У цьому питанні ніхто не повинен кривдити чи обманювати свого брата, бо Господь покарає за все це, як ми вам говорили й свідчили. 7 Адже Бог не покликав нас до нечистоти, але до святості. 8 І кожен, хто відкидає це, відкидає не людину, а Бога, Який дав вам Свого Святого Духа.

9 Що ж до братерської любові, то про це немає потреби писати вам, бо ви самі навчені Богом любити одне одного. 10 Ви й справді так поводитесь зі всіма братами в Македонії. Але ми закликаємо вас, брати: зростайте в цьому все більше й більше. 11 Прагніть жити в спокої та виконуйте свої обов’язки, працюючи власними руками, як ми наказували вам, 12 щоб ви поводилися гідно перед сторонніми людьми й ні в чому не мали потреби.

13 Брати, ми не хочемо, щоб ви не знали про тих, хто помер, щоб ви сумували, як інші, що не мають надії. 14 Бо якщо ми віримо, що Ісус помер та воскрес, то також віримо, що Бог приведе разом з Ісусом і тих, хто помер у Ньому. 15 За Господнім словом ми говоримо вам, що ті з нас, хто буде живий під час пришестя Господа, не випередять тих, хто помер. 16 Бо Сам Господь із голосним наказом, із голосом архангела та із сурмою Божою зійде з неба, і померлі в Христі воскреснуть першими. 17 Після цього ми, що залишимося живими, будемо піднесені разом із ними на хмари, щоб зустріти Господа в повітрі. І так ми будемо назавжди з Господом. 18 Тому підбадьорюйте одне одного цими словами.