1 О нерозумні галати! Хто зачарував вас, щоб ви не корилися істині? Адже перед вашими очима був зображений розіп’ятий Ісус Христос. 2 Я хотів би дізнатися від вас лише одне: ви прийняли Духа через діла Закону чи через віру в те, що почули? 3 Невже ви такі нерозумні, що, почавши Духом, зараз закінчуєте тілом* 3:3 Або: людськими зусиллями.? 4 Невже ви даремно стільки страждали? Не може бути, щоб усе це було даремно! 5 Хіба Той, Хто дарує вам Духа і творить серед вас чудеса, робить це тому, що ви дотримуєтеся Закону, чи тому, що ви повірили в те, що почули? 6 Так само й «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».† 3:6 Див. Бут. 15:6.

7 Зрозумійте, що ті, хто має віру, – це сини Авраама. 8 Писання, передбачивши, що Бог виправдає язичників вірою, заздалегідь проголосило Авраамові Добру Звістку: «Через тебе всі народи будуть благословенні».‡ 3:8 Див. Бут. 12:3; 18:18; 22:18. 9 Тож ті, хто вірить, благословляються разом з Авраамом, який повірив.

10 Бо всі, хто покладається на діла Закону, знаходяться під прокляттям, як написано: «Проклятий кожен, хто не дотримується всього, що написано в Книзі Закону».§ 3:10 Див. Повт. 27:26. 11 Очевидно, що через Закон ніхто не виправданий перед Богом, оскільки «праведник житиме вірою»,* 3:11 Див. Ав. 2:4. 12 а Закон не ґрунтується на вірі; навпаки, він говорить: «Хто виконуватиме його настанови, буде жити ними».† 3:12 Див. Лев. 18:5. 13 Христос викупив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: «Проклятий кожен, хто повішений на дереві».‡ 3:13 Див. Повт. 21:23. 14  Він викупив нас, щоб благословення, дане Авраамові, прийшло до язичників через Ісуса Христа й щоб через віру ми отримали обітницю Духа.

15 Брати, я говорю по-людському: навіть затверджений людьми заповіт ніхто не скасовує й не вносить у нього доповнень. 16 Ці ж обітниці були дані Авраамові та його нащадку. Писання не говорить «нащадкам», як про багатьох, а «нащадку», як про одного,§ 3:16 Див. Бут. 12:7; 13:15; 24:7. а Ним є Христос. 17 Я кажу, що Закон, даний через чотириста тридцять років, не скасовує заповіту, встановленого раніше Богом, і не усуває обітниці. 18 Бо якщо спадщина від Закону, то вже не за обітницею, але Бог дав її Авраамові через обітницю.

19 Для чого тоді Закон? Він був доданий, щоб виявити провини, доки не прийде Нащадок, Якому була дана обітниця. Закон був даний через ангелів рукою посередника. 20 Посередник не потрібен там, де тільки одна сторона, а Бог один.

21 Тож невже Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби був даний Закон, який міг би дарувати життя, то праведність була б від Закону. 22 Але Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця через віру в Ісуса Христа* 3:22 Або: вірність Ісуса Христа. була дана тим, хто вірить.

23 До приходу віри ми перебували під вартою Закону, замкнені доти, доки не об’явиться віра. 24 Отже, Закон був нашим опікуном, поки не прийшов Христос, щоб ми були виправдані вірою. 25 Коли ж прийшла віра, ми вже не під наглядом опікуна.

26 Тож через віру в Ісуса Христа ви всі діти Божі, 27 бо всі, хто був охрещений у Христі, одяглися в Христа. 28 Нема більше ні юдея, ні язичника, ні раба, ні вільного, ні чоловіка, ні жінки, бо ви всі – одне в Христі Ісусі. 29 Якщо ви належите Христу, то ви нащадки Авраама й, згідно з обітницею, – спадкоємці.