1 Тож я кажу: поки спадкоємець ще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є володарем усього. 2 Він підпорядковується опікунам і управителям до часу, встановленого батьком. 3 Так само й ми, коли були дітьми, знаходилися у рабстві матеріальних і духовних основ світу.* 4:3 Або: принципів світу. 4 Але коли настала повнота часу, Бог послав Свого Сина, народженого від жінки, народженого під Законом, 5 щоб викупити тих, хто під Законом, і щоб ми отримали всиновлення. 6 І, оскільки ви – Його сини, Бог послав Духа Свого Сина в наші серця, Духа, Який кличе: «Авва!», тобто «Отче». 7 Отже, ти вже не раб, а син; а якщо син, то й спадкоємець через Бога.† 4:7 Або: спадкоємець через Ісуса Христа.

8 Раніше, коли ви не знали Бога, ви були рабами тих, що за своєю природою не є богами. 9 Але тепер, коли ви пізнали Бога, точніше, коли Бог пізнав вас, то як ви можете повертатися назад до тих слабких і жалюгідних основ світу? Хочете себе знову поневолити? 10 Ви дотримуєтесь особливих днів, місяців, пір та років. 11 Боюсь, що всі мої зусилля, витрачені на вас, були марні.

12 Я благаю вас, брати: станьте такими, як я, бо я став таким, як ви. Ви нічим мене не скривдили. 13 Як ви знаєте, уперше я проповідував вам Добру Звістку через хворобу. 14 І, хоча моя хвороба була для вас випробуванням, ви не ставилися до мене з презирством чи зневагою, але прийняли як ангела Божого, як Самого Христа Ісуса. 15 Де ж тепер ваше блаженство? Я можу засвідчити, що якби ви тоді могли, то вирвали б свої очі й віддали їх мені. 16 Невже тепер я став вашим ворогом, кажучи вам істину?

17  Ті люди ревно стараються переманити вас, але не з добрих спонук. Вони хочуть розлучити нас, щоб ви були їхніми ревними прихильниками. 18 Добре завжди бути ревним для доброї мети, а не лише тоді, коли я з вами. 19 Діти мої, заради яких я знову терплю біль народження, аж доки Христос не відобразиться у вас. 20 Як би я хотів бути з вами зараз і змінити мій тон, бо я здивований вами!

21 Скажіть мені, невже ви, що хочете бути під Законом, не слухаєте Закону? 22 Адже написано, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а іншого від вільної жінки. 23 Той, що від рабині, народився за тілом, а той, що від вільної жінки, народився згідно з обіцянкою.

24 Це треба розуміти образно. Жінки представляють два завіти: один з гори Синай, що народжує в рабство, це – Аґар. 25 Аґар – Синайська гора в Аравії, а також це нинішній Єрусалим, що перебуває в рабстві зі своїми дітьми. 26 А небесний Єрусалим – вільний, і він є нашою матір’ю. 27 Бо написано:

28 Ви ж, брати, подібно до Ісаака, є дітьми обітниці. 29 Та як тоді син, народжений за тілом, переслідував сина, народженого за Духом, так і зараз. 30 Однак що говорить Писання? «Вижени служницю разом з її сином, бо не буде син рабині співспадкоємцем разом із сином вільної жінки».§ 4:30 Див. Бут. 21:10. 31 Отже, брати, ми діти не рабині, а вільної жінки.