1 Брати мої, нехай віра в нашого славного Господа Ісуса Христа буде вільна від упередженості. 2 Бо якщо до вашого зібрання ввійде людина із золотим перснем, у яскравій одежі, а також ввійде бідний у брудній одежі, 3 і ви помітите того, хто носить яскраву одежу, і скажете: «Ти сідай отут, на хороше місце», а бідному скажете: «Ти стій там» або: «Сідай під моїм підніжком* 2:3 Або: біля мого підніжка, на підлозі. Це слово використовували для позначення маленького стільчика, на який ставили ноги, щоб відпочити. Див. Пс. 109:1; 2 Хр. 9:18.», 4  то хіба ви не вчинили поділу між собою й не стали суддями зі злими думками? 5 Слухайте, любі мої брати! Хіба Бог не обрав бідних світу, як багатих у вірі та спадкоємців Царства, яке Він обіцяв тим, хто Його любить? 6 А ви ганьбите бідного! Хіба не багатії гнітять вас і хіба не вони тягнуть вас на суди? 7  Хіба не вони зневажають добре ім’я, яке призване над вами?

8 Тож якщо ви виконуєте царський Закон Писання: «Люби ближнього свого, як самого себе»,† 2:8 Див. Лев. 19:18. добре робите. 9 Але якщо ви проявляєте упередженість, ви чините гріх, і Закон звинувачує вас, як порушників. 10 Адже хто виконав увесь Закон, але спотикнувся в одному, став винним в усьому. 11 Бо Хто сказав: «Не чини перелюбу»,‡ 2:11 Див. Вих. 20:14; Повт. 5:18. сказав також: «Не вбивай».§ 2:11 Див. Вих. 20:13; Повт. 5:17. Отже, якщо ти не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то стаєш порушником Закону. 12 Тому говоріть і поводьтеся так, як ті, кого буде суджено за Законом свободи. 13 Бо суд немилосердний до тих, хто не чинив милосердя. Милосердя тріумфує над судом.

14 Брати мої, яка користь, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може ця віра його врятувати? 15 Якщо брат або сестра будуть голі й позбавлені повсякденної їжі, 16 а хтось із вас скаже: «Ідіть з миром, грійтеся та їжте», але не дасть їм потрібного для тіла, яка з цього користь? 17 Так само й віра, якщо не має вчинків, мертва сама по собі. 18 Але хтось скаже: «Ти маєш віру, а я – вчинки. Покажи мені твою віру без учинків, а я покажу тобі свою віру з моїх учинків. 19 Ти віриш, що Бог Єдиний.* 2:19 Натяк на Ізраїльське сповідання віри «Шема». Див. Повт. 6:4. Добре робиш! Але й демони вірять та тремтять». 20 О, нерозумна людино, чи ти бажаєш зрозуміти, що віра без діл марна?

21 Хіба не на підставі вчинків був визнаний праведним наш батько Авраам, після того як приніс на жертовник свого сина Ісаака? 22  Тепер бачиш, що віра співпрацювала з його вчинками, і завдяки вчинкам віра стала довершеною. 23 Так здійснилося Писання, яке каже: «Авраам повірив Богові, і це зараховано йому як праведність»† 2:23 Див. Бут. 15:6., і він був названий другом Бога.‡ 2:23 Див. 2 Хр. 20:7. 24  Тож ви бачите, що людина виправдовується через вчинки, а не тільки через віру. 25 Хіба не так само блудниця Раав виправдалася завдяки вчинкам, прийнявши розвідників і вивівши їх іншою дорогою? 26 Бо як тіло без духа мертве, так само й віра без діл мертва.