1 Звідки війни та конфлікти між вами? Хіба не з ваших задоволень, які воюють у ваших тілах? 2 Ви бажаєте, але не маєте, вбиваєте й заздрите, та не можете отримати, б’єтеся й конфліктуєте. Ви не маєте, тому що не просите, 3  або просите й не отримуєте, бо погано просите, щоб лише задовольнити свої бажання.

4 Перелюбниці* 4:4 Яків використовує це слово, щоб описати невірність деяких віруючих, зсилаючись на образ народу Ізраїля, який часто був невірний Богові. Див. Ос. 3:1., хіба ви не знаєте, що дружба зі світом – це ворожнеча з Богом? Якщо хтось хоче бути другом світу, той стає ворогом Бога. 5 Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: «Він із заздрістю прагне духа, якого оселив у нас?† 4:5 Або: дух, якого Він оселив у нас, прагне із заздрістю. Мається на увазі людський дух.» 6 Але Він дає нам ще більшу благодать. Тому каже:

7 Тож підкоріться Богові. Противтеся дияволу, і він втече від вас. 8 Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Вимийте руки, грішники, і ви, двоєдушні, очистіть ваші серця. 9 Журіться, сумуйте й плачте. Нехай ваш сміх обернеться на плач, а радість – на скорботу. 10 Смиріться перед Господом, і Він піднесе вас.

11 Брати, не обмовляйте одне одного. Хто обмовляє брата або осуджує його, обмовляє Закон і осуджує Закон. А якщо ти осуджуєш Закон, то ти не виконавець Закону, а суддя. 12 Є тільки один Законодавець і Суддя, спроможний спасти й знищити. А ти хто такий, щоб осуджувати ближнього?

13 Тепер слухайте ви, що кажете: «Сьогодні або завтра ми підемо до певного міста, перебудемо там рік, будемо торгувати та заробляти». 14 Ви, які не знаєте, що буде завтра! Що таке ваше життя? Адже ви як пара, яка з’являється на мить, а потім зникає. 15 Натомість ви мали б казати: «Якщо Господь захоче, ми будемо живі й зробимо те чи інше». 16 А зараз ви вихваляєтеся у ваших гордощах. Усе це вихваляння – зло. 17 Отже, хто знає, як робити добро, та не робить його, той грішить.