1 Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, – 2 хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, – 3 то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї. 4 Йому треба було пройти через Самарію, 5 і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові. 6 Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів відпочити біля криниці. Було десь близько шостої години* 4:6 Приблизно дванадцята година..

7 Одна жінка з Самарії прийшла по воду.

Ісус сказав їй:

―Дай Мені напитися!

8 (Його учні пішли до міста купити їжі.)

9 Жінка-самарянка сказала Йому:

―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки?

(Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)

10 Ісус відповів їй:

―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.

11 Жінка сказала:

―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода? 12 Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?

13 Ісус відповів:

―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити. 14  Але той, хто п’є воду, яку Я йому дам, повік не відчуватиме спраги. Вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.

15 Жінка сказала Йому:

―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.

16 Він сказав їй:

―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.

17 Вона відповіла:

―У мене немає чоловіка.

Ісус сказав:

―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка. 18  Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.

19 Жінка сказала Йому:

―Господи, я бачу, що Ти пророк. 20 Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, юдеї, кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.

21 Ісус відповів:

―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі. 22  Ви, самаряни, поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв. 23  Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець. 24  Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.

25 Жінка сказала Йому:

―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.

26 Ісус сказав їй:

―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.

27 У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»

28 Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям: 29 «Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?» 30 Тоді люди вийшли з міста та прийшли до Ісуса. 31 У цей час Його учні просили Його:

―Равві, поїж!

32 Але Він сказав їм:

―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.

33 Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»

34 Ісус сказав їм:

―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу. 35  Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив. 36  Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. 37  У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне. 38  Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.

39 Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила». 40 Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні. 41 І ще більше увірувало через Його Слово.

42 Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».

43 Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї. 44 Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має. 45 Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.

46  Ісус знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий. 47 Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.

48 Ісус сказав йому:

―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!

49 Придворний відповів Йому:

―Господи, прийди, доки мій син не помер.

50 Ісус відповів йому:

―Іди, твій син буде жити.

Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов. 51 Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий. 52 Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій† 4:52 Приблизно тринадцята година. годині гарячка залишила його». 53 Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім. 54 Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.