1 Потім Ісус промовив до своїх учнів:

―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить спокуса. 2  Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих. 3  Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його. 4  І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.

5 Апостоли сказали Господеві:

―Додай нам віри!

6 Господь відповів:

―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.

7  Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?» 8  А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?» 9  Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ? 10  Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».

11 Ідучи до Єрусалима, Ісус проходив між Самарією та Галілеєю. 12 І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік 13 та голосно прокричали:

―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!

14 Побачивши їх, Він сказав:

―Ідіть та покажіться священникам!

І, коли вони йшли, очистилися. 15 Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога. 16 І припав лицем до ніг Ісуса, дякуючи Йому. Він був самарянином.

17 Ісус промовив:

―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять? 18  Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?

19 Потім сказав йому:

―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!

20 Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. Ісус відповів:

―Царство Боже прийде непомітно. 21  Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.

22 Потім Він промовив до учнів:

―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите. 23  Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними! 24  Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій. 25  Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням. 26  Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського: 27  люди їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.* 17:27 Див. Бут. 6:9.

28  Так само, як було й за днів Лота: люди їли, пили, продавали, купували, садили, будували; 29  але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.† 17:29 Див. Бут. 19:1-29.

30  Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться. 31  Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад. 32  Пам’ятайте про дружину Лота.‡ 17:32 Див. Бут. 19:15-17, 26. 33  Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже. 34  Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено. 35  Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено. 36  Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.§ 17:36 Деякі ранні рукописи не містять цього вірша.

37 Вони запитали:

―Де, Господи?

Ісус відповів:

―Де буде тіло, там зберуться й орли.