19
Вчення про розлучення
1 Коли Ісус закінчив ці слова, Він вийшов із Галілеї та пішов в околиці Юдеї, що за Йорданом. 2 За Ним ішло багато людей, і Він зцілив їх там.
3 І підійшли до Нього фарисеї та, випробовуючи Його, запитали:
―Чи дозволено чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини?
4 Ісус же відповів:
―Хіба ви не читали, що Творець від початку «чоловіком та жінкою їх створив»?* 19:4 Див. Бут. 1:27; 5:2. 5 І додав: «Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї, і будуть двоє одним тілом».† 19:5 Див. Бут. 2:24. 6 Тому більше не буде двох, а одне тіло. Отже, те, що Бог з’єднав, людина хай не роз’єднує.
7 Вони відповіли:
―Чому тоді Мойсей звелів дати їй лист про розлучення та відпустити?‡ 19:7 Див. Повт. 24:1-3.
8 Він відповів:
―Мойсей через вашу жорстокість дозволив вам розлучатися з вашими дружинами, але від початку не було так. 9 Кажу ж вам: кожен, хто розлучається зі своєю дружиною – за винятком статевої розпусти – і одружується з іншою, чинить перелюб.
10 Тоді Його учні сказали:
―Якщо така справа чоловіка та жінки, то краще не одружуватись.
11 Він же відповів їм:
―Не всі розуміють це слово, а лише ті, кому це дано. 12 Бо є євнухи, які такими народилися, є євнухи, яких оскопили люди, і є євнухи, які оскопили себе самі заради Царства Небесного. Хто може зрозуміти, хай зрозуміє!
Ісус благословляє дітей
13 Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки та помолився, але учні забороняли їм.
14 Ісус же сказав: «Пустіть дітей, не забороняйте їм приходити до Мене, бо таким, як вони, належить Царство Небесне». 15 І, поклавши на них руки, Він пішов звідти.
Ісус і багатий юнак
16 І ось один чоловік підійшов та запитав:
―Учителю, що мені зробити доброго, щоб мати життя вічне?
17 Ісус відповів йому:
―Чому питаєш Мене про добре? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога.§ 19:17 Або: Добрий тільки Один.Але якщо бажаєш увійти в Життя, виконуй заповіді.
18 Той запитав:
―Які?
Ісус сказав:
―«Не вбивай», «Не чини перелюбу», «Не кради», «Не обманюй», 19 «Шануй батька та матір»,* 19:18-19 Див. Вих. 20:12-16; Повт. 5:16-20.«Люби ближнього свого, як самого себе».† 19:19 Див. Лев. 19:18.
20 Юнак відповів Йому:
―Усе це я зберіг змалку. Чого ще мені бракує?
21 Ісус відповів йому:
―Якщо бажаєш бути досконалим, піди, продай своє майно та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
22 Почувши ці слова, молодий чоловік відійшов засмучений, бо мав багато маєтків.
23 Ісус же сказав своїм учням:
―Істинно кажу вам: важко багатому ввійти в Царство Небесне. 24 І ще кажу вам: легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
25 Коли учні почули це, то дуже здивувалися й запитали:
―Хто ж тоді може бути спасенний?
26 Подивившись на них, Ісус відповів їм:
―Для людей це неможливо, але для Бога все можливо.
27 Тоді Петро сказав Йому:
―Ось ми залишили все та пішли за Тобою. Що ми будемо за це мати?
28 Ісус відповів йому:
―Істинно кажу вам: у новому світі, коли Син Людський сяде на Свій престол слави, то й ви, котрі пішли за Мною, сядете на дванадцятьох престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля. 29 І кожен, хто залишив дім, братів, сестер, батька, матір, дружину, дітей і поля заради Мого імені, той отримає в сто разів більше і вічне життя у спадок. 30 Багато перших будуть останніми, а останні – першими.