20
Притча про робітників у винограднику
1 «Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника. 2 Погодившись із робітниками по одному динарію* 20:2 Динарій був звичайною платою за робочий день.в день, він послав їх до свого виноградника.
3 Вийшовши о третій годині† 20:3 Дев’ята година ранку., він побачив інших, які стояли на ринку без роботи. 4 Він сказав їм: „Ідіть і ви в мій виноградник, і дам вам по справедливості“. 5 Вони пішли. Вийшовши о шостій і о дев’ятій годині, зробив так само. 6 Коли вийшов об одинадцятій годині, побачив інших і сказав їм: „Чому ви стоїте весь день без роботи?“ 7 Вони кажуть йому: „Тому що ніхто нас не найняв“. Він говорить: „Ідіть і ви в мій виноградник“.
8 Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителеві: „Поклич робітників і заплати їм. Почни з останніх до перших“.
9 Ті, що прийшли об одинадцятій годині, отримали кожен по динарію. 10 Ті, що прийшли першими, думали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію. 11 Отримавши, вони нарікали на господаря, 12 кажучи: „Ці останні працювали тільки одну годину, і ти зрівняв їх із нами, що зносили тягар дня та спеку“.
13 Він же сказав одному з них: „Друже, я не ображаю тебе, чи не за динарія ти домовлявся зі мною? 14 Тож візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати, як тобі. 15 Хіба я не можу зробити того, що хочу, з тим, що моє? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?“
16 Так останні будуть першими, а перші – останніми. Бо багато покликаних, та мало обраних».
Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння
17 Прямуючи до Єрусалима‡ 20:17 Буквально: піднімаючись до Єрусалима. Також і в 20:17., Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм: 18 «Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам; вони засудять Його на смерть, 19 віддадуть язичникам для знущання, катування та розп’яття, але третього дня Він воскресне».
Прохання Якова та Івана
20 Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих разом зі своїми синами. Вклонившись, вона хотіла щось попросити в Нього.
21 Він запитав її:
―Що бажаєш Мені сказати?
Вона сказала:
―Накажи, щоб двоє моїх синів сиділи в Царстві Твоєму: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе.
22 Ісус у відповідь сказав їм:
―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я питиму, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?
Вони відповіли:
―Зможемо!
23 Він сказав їм:
―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.
24 Решта десятеро учнів, почувши про це, обурилися на двох братів. 25 Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що керівники народів володіють ними, а сильні світу панують над ними. 26 Але серед вас не так має бути: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою. 27 І хто хоче бути першим, нехай буде вашим рабом. 28 Так само й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
Зцілення двох сліпих
29 Коли вони виходили з Єрихона, багато людей пішло за Ним. 30 І ось двоє сліпих, котрі сиділи біля дороги, почувши, що Ісус проходить повз них, почали голосно кричати:
―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
31 Натовп докоряв їм, щоб мовчали. Але вони ще голосніше закричали:
―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
32 Ісус зупинився, покликав їх та сказав:
―Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33 Вони відповіли:
―Господи, щоб відкрилися наші очі!
34 Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони відразу прозріли та пішли за Ним.