1  Ісус піднявся звідти та пішов в околиці Юдеї та в землі, що за Йорданом. До Нього знову сходилися натовпи, і Він, за звичаєм, знову навчав їх. 2 Підійшли фарисеї та, випробовуючи Його, запитували:

―Чи дозволено чоловікові розлучатися зі своєю дружиною?

3  Ісус у відповідь запитав:

―Що наказав вам Мойсей?

4 Вони сказали:

―Мойсей дозволив написати їй листа про розлучення та відпустити.

5 Ісус же сказав їм:

―Через вашу жорстокість він написав вам цю заповідь. 6  Від початку творіння Бог «чоловіком та жінкою їх створив».* 10:6 Див. Бут. 1:27. 7  «Тому залишить чоловік батька свого й матір свою і прилине до жінки своєї, 8  і будуть двоє одним тілом». Тому більше не буде двох, а одне тіло.† 10:8 Див. Бут. 2:24. 9  Отже, те, що Бог з’єднав, людина хай не роз’єднує.

10 У домі учні знову запитали про це Ісуса. 11 Він сказав:

―Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, чинить перелюб проти неї. 12  І якщо дружина розлучається зі своїм чоловіком та одружується з іншим, також чинить перелюб.

13  Люди приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні забороняли їм. 14 Ісус же, побачивши це, розгнівався й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже. 15  Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!» 16 Він обійняв дітей і, поклавши на них руки, благословив.

17 Коли Ісус відправився далі, підбіг до Нього один чоловік, упав перед Ним на коліна й запитав:

―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?

18 Ісус відповів йому:

―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога. 19  Ти знаєш заповіді: «Не вбивай», «Не чини перелюбу», «Не вкради», «Не обманюй», «Не кривдь», «Шануй твого батька та матір».‡ 10:19 Див. Вих. 20:12-16; Повт. 5:16-20; 24:14.

20 Він відповів:

―Учителю, усе це я зберіг змалку.

21 Ісус подивився на нього з любов’ю та сказав йому:

―Одного тобі ще бракує: піди, продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.

22 Почувши це Слово, чоловік відійшов засмучений, бо мав багато маєтків.

23 Ісус подивився навкруги та сказав Своїм учням:

―Як важко багатим увійти в Царство Боже!

24 Учні були вражені словами Ісуса.

Ісус знову сказав їм:

―Діти, як важко тим, хто покладається на багатства, увійти в Царство Боже. 25  Легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.

26 Тоді вони дуже здивувалися й казали між собою:

―Хто ж тоді може бути спасенний?

27 Подивившись на них, Ісус сказав:

―Для людей це неможливо, але не для Бога, адже для Бога все можливо.

28 Петро почав говорити:

―Ось ми залишили все та пішли за Тобою.

29 Ісус відповів:

―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, братів, сестер, батька, матір, дітей і поля заради Мене та заради Доброї Звістки 30  і хто б не отримав у сто разів більше в цей час домів, братів, сестер, матерів, дітей і поля разом із гоніннями, а в майбутньому віці – вічне життя. 31  Багато перших будуть останніми, а останні – першими.

32 Вони йшли§ 10:32 Або: Вони були в дорозі, піднімаючись до Єрусалима. Також і в 10:33. дорогою до Єрусалима. Ісус ішов попереду учнів, а вони, здивовані та сповнені страху, ішли за Ним. Він знов узяв дванадцятьох окремо й почав говорити про те, що має з Ним статися. 33  «Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам. Вони засудять Його на смерть та віддадуть язичникам. 34  Ті насміхатимуться з Нього, плюватимуть на Нього, бичуватимуть Його та вб’ють, але через три дні Він воскресне».

35 Яків та Іван, сини Зеведеєві, підійшли до Нього й сказали:

―Учителю, бажаємо, щоб Ти зробив для нас те, що ми попросимо.

36 Він запитав їх:

―Що бажаєте, щоб Я зробив для вас?

37 Вони сказали Йому:

―Дозволь, щоб ми сиділи: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе у славі Твоїй.

38 Ісус сказав їм:

―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я п’ю, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?

39 Вони відповіли:

―Зможемо!

Ісус сказав:

―Чашу, яку Я п’ю, ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. 40  Але сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені.

41 Решта десятеро учнів, почувши про це, розгнівалися на Якова та Івана. 42 Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що ті, кого вважають керівниками народів, володіють ними, а сильні світу панують над ними. 43  Але серед вас не так: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою. 44  І хто хоче бути першим, нехай буде рабом для всіх. 45  Адже Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».

46 Вони прийшли до Єрихона, і, коли Ісус разом зі Своїми учнями та великим натовпом людей виходили з Єрихона, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів біля дороги. 47 Почувши, що Ісус із Назарета проходить, він почав кричати:

―Сину Давидів, змилуйся наді мною!

48 Багато людей почали докоряти йому, щоб він замовк, але він ще голосніше закричав:

―Сину Давидів, змилуйся наді мною!

49 Ісус зупинився та сказав: «Покличте його!»

Вони покликали сліпого, кажучи: «Не бійся! Вставай! Він кличе тебе». 50 Той скинув верхню одежу, підскочив та прийшов до Ісуса.

51 Ісус у відповідь сказав:

―Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?

Сліпий Йому відповів:

―Равві* 10:51 Або: Учителю., щоб я знову бачив!

52 Ісус сказав йому:

―Іди, твоя віра спасла тебе!

Сліпий відразу ж прозрів та пішов дорогою за Ісусом.