1 Коли наблизились до Єрусалима, до Вітфагії та Віфанії, до Оливної гори, Він надіслав двох Своїх учнів 2 та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу, як зайдете, знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть. 3  І якщо хтось спитає вас: „Чому це робите?“, скажіть: „Господь потребує його й відразу відішле назад“».

4 Вони пішли й знайшли осля, прив’язане на вулиці біля воріт, і розв’язали його. 5 Дехто з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Чому відв’язуєте осля?» 6 Вони відповіли, як звелів їм Ісус; тоді відпустили їх. 7 І привели осля до Ісуса, поклали на нього свій одяг, і Він сів на нього. 8 Багато хто стелив свій одяг по дорозі, інші ж стелили по дорозі гілки, які відрізали на полях. 9 Ті, що йшли попереду та позаду Нього, викрикували:

11 Коли Він увійшов у Єрусалим, то пішов до Храму й оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, вийшов разом із дванадцятьма та пішли до Віфанії.

12 Наступного дня, коли виходили з Віфанії, Ісус зголоднів. 13 І, побачивши здалека смоковницю, яка була вкрита листям, Він підійшов подивитися, чи немає на ній плодів. Але не знайшов нічого, окрім листя, бо не був ще час для смокви. 14 Тоді промовив до неї: «Нехай же повік ніхто не буде їсти твоїх плодів!» Його учні почули це.

15 Коли прийшли в Єрусалим, Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів. 16 Він не дозволяв нікому переносити через Храм будь-які речі. 17 Навчав і казав їм: «Хіба не написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви для всіх народів“?† 11:17 Див. Іс. 56:7.А ви зробили з нього „притулок розбійників!“»‡ 11:17 Див. Єр. 7:11.

18 Первосвященники та книжники почули про це й шукали нагоди вбити Ісуса, але боялися Його, бо весь народ був здивований Його вченням.

19 Коли наставав вечір, вони виходили з міста.

20 Вранці, проходячи повз смоковницю, вони побачили, що вона всохла від самого коріння. 21 Згадавши, що сталося напередодні, Петро сказав Йому:

―Равві§ 11:21 Або: Учителю., ось смоковниця, яку Ти прокляв, всохла!

22 У відповідь Ісус сказав:

―Майте віру в Бога! 23  Істинно кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – і не буде сумніватися у своєму серці, а буде вірити, що станеться, як сказав, то так і буде. 24  Тому кажу вам: усе, про що молитесь і просите, вірте, що ви вже отримали, – і буде дано вам. 25  І коли стоїте в молитві, то прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші. 26  Але якщо не прощаєте, і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших.* 11:26 Деякі ранні рукописи не містять цього вірша.

27 Вони знову прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у Храмі, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини 28 й запитали Його:

―Якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу робити це?

29 Ісус сказав їм:

―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені, і Я скажу вам, якою владою це роблю. 30  Іванове хрещення було з Неба чи від людей? Дайте Мені відповідь.

31 Вони ж стали міркувати між собою, кажучи:

―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?» 32 Якщо ж ми скажемо: «Від людей», – боїмося людей, бо всі вважали Івана пророком.

33 Вони відповіли Ісусові:

―Не знаємо.

Ісус сказав:

―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.